Як почуття переповнюють лричного героя у врш оснь маляр М. Рильського

Лричний герой ранньо поез М. Рильського

I. Рання лрика Рильського це поетичне вдтворення дум, мрй, сподвань юного поета. (Максима Рильського, як багатьох його талановитих сучасникв, захоплювали де декадентсько лтератури. Природа, кохання, мистецтво основн теми його перших творв. Вн показу лричного героя меланхолйним естетом, до якого чарвн псн з блакитних небес прилетли. Та разом з тим у творах вдчуваться оптимзм закохансть лричного героя у природу, вра в кохання замилування двочою красою:

В шатах зелених

Вийшла двчина,

В косах студен

Роси-перлини.)

II. "Краса думка дв сестри-близнята" (М. Рильський).

1. Гуманзм ранньо лрики поета. (Багатьма своми творами молодий Рильський нби полемзу з нглстами. Його лричний герой врить у людину, у творчий потенцал. Вн отриму задоволення вд прац, втшаться життям "з людьми для людей".)

2. "Не жрець, не главарь, а робтник поета справжнього мення" (М. Рильський). (Максим Рильський ще замолоду ставив перед собою на перший погляд недосяжн цл, але постйна праця давала сво плоди. У кожному твор вн розкривав свй багатий внутршнй свт через лричного героя Прометея, Титана, який несе свтло людям трима свт на свох могутнх плечах.)

3. " ланцюги, що х не можна рвать, немов у тл вен або артерй" (М. Рильський). (Його лричний герой реальний. Вн Живе тепершнм, пережива радсть першого кохання бль розлуки, мр про прекрасне майбутн, але не порива з минулим. Перед його внутршнм зором проходять романтичн видива дальних кран, постають "ясноокий образ Беатрче" чи "Одссей, натомлений блуканням". До великолепно Беатрче долучалися образи зольди Блоруко Дездемони, як хвилюють захоплюють лричного героя, впливають на його свтосприйняття.)

III. "Поете! Будь соб суддею..." (М. Рильський). (Образ лричного героя у багатьох раннх творах Рильського це сам поет. Вн пильно придивляться до життя виступа сам соб безкомпромсним суддею, який добре бачить позитивне, негативне у свох думках вчинках. Цей суддя добре зна, що настане час, "устануть свдки темноок зо дна поблдло душ", доведеться вдповдати за все. А тому, щоб не гршити навть согршивши, треба йти у свт широкий, "не знаючи про спокй", творити благо.)