What do you know about the system of power in Canada?

Вищ органи державно влади Канади

   Законодавча влада у кран належить Цариц (голов держави) в особ генерал-губернатора та парламенту. Кожний закон схвалю уряд вд мен Королеви, але повноваження щодо втлення законв надаються йому вд мен канадського народу. Парламент складаться з Палати громад (нижнй) та Сенату (верхнй).
   Зазвичай Сенат складаться з 104 членв: 24 - з Приморських провнцй (Ю-з Ново Шотланд, 10 - з Нью-Брансвка, 4 - вд острова Царевича Едуарда); 24 - з Квебека, 24 - з Онтаро, 24 - з захдних провнцй (по 6 - з Мантоби, Саскачевана, Альберти та Британсько Колумб); 6 - з Ньюфаундленда та по одному з Територ Юкон та Пвнчно-Захдних територй. Передбачено також наявнсть чотирьох або восьми спецальних сенаторв - по одному чи по дво з Приморських провнцй, з Квебека, з Онтаро та з Заходу. Проте скористалися з цього лише 1-го разу - у 1990 р. Сенатори призначаються на посаду генерал-губернатором за рекомендацю прем'р-мнстра залишаються на посту до 75-рчного вку, за умови, що, перебуваючи на посту, жодного разу не пропустили двох послдовних сесй парламенту. До 1965 р. сенатори перебували на посад довчно, злее клька з их, що зайняли посади до ц дати, збергають сьогодн сво мсця. Сенатором може стати особа, якй виповнилося ЗО рокв, вартсть реального майна, а також розмр загального незапятнанного банквського активу мають складати щонайменше 4400 доларв. Сенатори, як верховодило, мешкають у провнц або на територ, де вони призначен на посаду. Що стосуться Квебека, сенатори повинн мешкати або мати свй виборчий ценз в одному з 24 сенаторських округв Квебека, де вони призначен на посаду. Сенат ма право пропонувати до прийняття будь-як законопроекти, за винятком тих, що стосуються витрат народних коштв та оподаткування. Вн може доповнити та вдхилити будь-який законопроект, причому стльки разв, скльки вважа за потрбне. Жоден законопроект не стане законом, якщо не буде схвалений Сенатом. Так повноваження видаються на перший погляд завеликими, що робить верхню палату сильншою, та протягом майже 40 рокв Сенат жодного разу не вдхилив законопроекту, що його прийняла Палата громад. Але траплялися випадки, если Сенат вимагав внесення поправок, з якими Палата громад не погоджувалася. Так, у 1989-1990 роках Сенат наполягав на внесенн поправки до законопроекту про страхування безробтних, з якою Палата громад не погоджуться й дотепер. Та бльшсть поправок, внесених Сенатом до законопроектв, ма роз'яснювальне значення. Основна бота Сенату зосереджуться у комсях, де опрацьовуються статт законопроекту з урахуванням розбжностей думок та доказв, що надйшли вд рзних груп та окремих людей. Комс працюють ефективно, адже чимало членв Сенату компетентними спецалстами мають багаторчний досвд роботи в юриспруденц, бзнес та управлнн. Тому Сенат досяг значних успхв у вивченн багатьох злободенних суспльних заморочек.
   Палата громад - основний орган, що створю законопроекти. Вн складаться з 301 члена, кожен з их представля виборчий округ. Вд кожного виборчого округу обираться той кандидат, який набрав найбльшу кльксть гласв, навть якщо це склада менше половини загально клькост (за мажоритарною системою вдносно бльшост). Депутати обираються шляхом загальних прямих виборв термном на п'ять рокв. Кльксть округв змнються псля загального перепису населення, згдно з Конституцю та Законом про регулювання меж виборчих округв, за якими кльксть парламентських мсць визначаться з урахуванням щльност населення. Кожна провнця може мати стльки членв у Палат громад, скльки малюсенька у Сенат до 1982 р. Виборч окрестности часом вдмнн за розмрами, але у визначених границах.