Черта нданця джо

нданець Джо

нданець Джо - головний лиходй роману Марка Твена "Пригоди Тома Сойера". Твердий мстивий, вн не гребу розкриттям могил грабежом, обожать випити. Вн убива доктора Робинсона, за те що його батько посадив Джо у в'язницю, при цьому звалю провину на свого товариша Мефа Поттера.

Цитати з книги про нданця Джо

"Слухай, Гек, я й нший голос довдався, це нданець Джо.

- Врно, вн самий, чортовий метис. Це буде грше нечисто сили, куди там! Чого це вони затяли?  Шепт завмер, тому що тро чоловкв дйшли до могили й стояли тепер за клька крокв того мсця, де ховалися хлопчики                                                                                                                  - Отут, - сказав третй глас; людина пдняла вище лхтар, при його свтл хлопчики довдалися молодого доктора Робинсона                  Поттер нданець Джо везли тачку з мотузками й лопатами. Вони сбросили вантаж на землю й почали розкопувати могилу. Доктор поставив лхтар у головах могили, пдйшов до трьох в'язв сл на землю, притулившись спиною до стовбура дерева. Вн був так близько вд хлопчикв, що до нього можна було доторкнутися рукою

- Поквапитеся! - сказав вн неголосно. - Мсяць повинна зйти з мнути на мнуту

Щось проворчав у вдповдь, Меф Поттер з нданцем Джо продовжували копати. Якийсь час не чутно було нчого, крм скреготу лопат, що скидали землю й гравй. Звук був дуже одномантний. Нарешт лопата з глухим дерев'яним стукотом ударилася об кришку труни, ще мнута або дв - Поттер удвох з нданцем Джо витяглися труну з могили. Вони зрвали з його кришку лопатами, витяглися мертве тло й грубо жбурнули його на землю. Мсяць вийшов через хмари й освтив блду особу небжчика. Тачка стояла напоготов, труп звалили на не, прикрили ковдрою й мцно прив'язали мотузками. Поттер дстав з кишен большой складний нж, обрзав кнець, що бовтаться, мотузки й сказав:

- Ну, усе готово, пан Шкуродер; от що, викладайте ще п'ятрку, а те кинемо здесь це падло

- От ця справа, так з ними й треба розмовляти! - сказав нданець Джо.

- Послухайте, що це означать? - сказав доктор. - Ви ж просили заплатити вперед, я для вас заплатив

- Так, тльки за вами й ще должок, - почав нданець, пдступаючи до доктора, що тепер пднявся на ноги. - П'ять рокв тому ви вигнали мене з кухн вашого папаши, если я просив чого-небудь пости, сказали, що я не за добром прийшов; а коли я заприсяг, що вдплачу вам, хоча б через сто рокв, ваш папаша засадив мене у в'язницю, як бурлаку. Ви думате, я забув? Недарма в мен ндйська кров. Тепер ви попалися, не пдете так, зрозумли?