На якй планет нема пр року?

Планети земно групи Меркурй, Венера, Земля Марс вдрзняються вд планет-ггантв тим, що мають менш розмри, меншу масу, бльшу густину, повльнше обертаються, у их бльш розрджен атмосфери, малюсенька кльксть супутникв або х зовсм нема.
Нин дослдження планет ц групи (як Мсяця) ма комплексний характер приверта увагу не злее астрологв, а й спецалств нших профлв: геологв, геофзикв, топографв, радо-нженерв та н. Вони використовують для вивчення планет методи, як добре випробуван в земних умовах дають можливсть здобувати надйн вдомост про будову хньо поверхн та атмосфери.
1. Меркурй. Це найближча до Сонця планета, трохи бльша за Мсяць, однак середня густина майже така сама, як в Земл. Радолокацйн спостереження виявили дуже повльне обертання Меркуря. Зоряна доба його, тобто перод обертання навколо ос вдносно зр, становить 58,65 нашо доби. Сонячна доба на цй планет (тобто промжок часу мж двома послдовними полуднями) становить близько 176 земних дб. Вона дорвню двом меркуранським рокам, оскльки один оберт навколо Сонця Меркурй робить за 88 земних дб.
Атмосфери на Меркур удобно нема. Тому його денна пвкуля дуже нагрваться. У пдсонячнй точц на Меркур було вимряно температуру понад 400 С. При такй температур плавляться свинець, олово навть цинк.
Поверхня Меркуря настльки вкрита кратерами, що на фотографях важко вдрзнити вд поверхн Мсяця (мал).