проект про синицу 2 класс 4-5 речень на украинском

Ид  Синиця велика (Parus major)
Рд  Синиця (Parus)
Отчизна  Синицев (Paridae)
Ряд  Горобцеподбн (Passeriformes)


Середовище снування

Мешка в вроп, Аз та Пвнчнй частин Африки. Най пвденнш меж снування проходять через зраль, ран Цейлон, а на пвноч ареал простягаться до приполярно тундри. з заходу на схд поширена вд сберегалв Атлантики до Тихого океану. Деяк синиц живуть осло, але мешканц далековато пвноч вдкочовують взимку до мсць з бльш мяким клматом. Велика синиця чудово пристосувалася до ландшафтв, створених людиною. можна зустрти як у лсах усх типв, так у великих мстах.



Опис

Довжина тла 11-12 cм
Розмах крил 20-22 см 
Вага 15-20 г
Тривалсть життя до 15 рокв.

Спина забарвлена у жовтувато-зелений колр, черевце яскраво-жовте. Крила, хвст та куприк блакитнувато-ср. На крилах наявн бл смуги. На голов шапочка з блискучих чорних прнок. Щоки бл, вздовж грудей тягнеться широка чорна смуга. Лапи тонк, без оперення, пальцв чотири. Дзьоб краткий, конусоподбний.

Спосб життя

Восени та взимку синички збираються згра, нередко обднуючись з ншими видами синиць, зокрема синицею блакитною. Таке суспльне життя допомага пташкам оборонятись вд хижакв та знаходити харч. Синиц дуже голосист обмнюються мж собою багатим набором свисту, та нших звукв. У кнц зими зграйки починають розпадатися. Самц займають певну територю, а дещо пзнше самиц вирушають на пошуки партнера. Рацон синиць досить рзномантний: навесн та влтку вони харчуються комахами та гуснню, а взимку захованими пд корою павуками та личинками. Схопивши дзьобом тверду личинку, синиця почина довбати об глку, поки та не розмякне. Також охоче пода рзномантне насння рослин: буков та лсов горшки, насння ясеня, клена, соняшника, тису, глоду, бруслини. Восени синички частенько ласують перестиглими плодами, а снжною зимою злтаються до годвниць. У пошуках здобич ц рухлив птахи бгають по глках, нередко навть головою донизу. хнми природними ворогами дрбн пернат хижаки, ласки, тхори куниц, а блки ворони дуже нередко розорюють х гнзда.



Розмноження

  Навесн самець займа домашню длянку одразу сповща про це свох суперникв голосним спвом, який в той же час приваблю самиць. Помтивши потенцйну партнерку, самець розпушу манжку та почина нервово пурхати навколо не. Якщо кавалер самиц сподобався, вона присда на глц, розкрива крила дзьоб, вимага частування, а самець намагаться нагодувати. Вчен вважають, що таким чином самиця перевря, чи зможе партнер прогодувати потомство. Псля цього самець показу обраниц вибране ним мсце для гнзда, яким може стати дупло або штучна хатинка. Якщо це мсце самиц сподобаться, пара розпочина будвництво гнзда з тонких глочок, вистилаючи його мохом, сухою травкою, пушком та шерстю. У квтн самиця вдклада 6-12 блих яць з червонуватими крапинками насиджу кладку протягом 10-14 днв, харчуючись тим, що принесе самець. Пташенята вилуплюються голими та слпими, але через 2-3 тижн вже вилтають з гнзда. Батьки догодовують х ще близько тижня. нод пара синиць встига зробити ще один виводок, тод старших пташенят догодову один самець. Взимку молодь приднуться до синичих зграйок. Статево зрлими пташки стають у 10 мсяцв, вже наступно весни виводять сво власне потомство.


Охорона

У багатьох кранах велика синиця, як нш родич, взята пд охорону, хоча популяця досить багаточисельна вимирання птаху не загрожу. Люди издавна оцнили користь, яку приносять синиц у боротьб з шкдниками, пдгодовують х узимку, а навесн вившують гнздов будиночки, як швидко знаходять соб мешканцв. Птахи, як живуть у мстах, нередко розбиваються об прозор втрини або склян стни висотних будинкв, тому на так поверхн бажано наклеювати зображення хижакв, як вдлякують всх дрбних пернатих вд небезпечних мсць.