будова голонасих бологя

Будова стебла ма дуже тонку кору, серцевина в центр стовбура чтко виражена (але не у старих дерев). Ксилема (водопровдна система) складаться в главному з мертвих клтин - трахедв, а паренхми дуже малюсенько. У багатьох представникв хвойних кожура вся в бульбашках, там знаходяться смолян канали з ефрним маслом.

Форма листкв у голонаснних може бути рзною: у хвойних вчнозелен хвонки, а у нших представникв (саговникових гнкових) листов пластинки дуже розвинен нагадують листя пальм.

Розмноження у всх голонаснних, а зокрема хвойних, вдбуваться за допомогою насння. Розглянемо сосну звичайну, яка як решта представники класу хвойн, пристосована до розмноження в сухих умовах.
Одразу псля закнченню зими, з настанням весни на глках сосен з'являються шишки, або спороносн колоски.

два види шишок (чоловч та жноч), але вс вони представлен у вигляд ос, на якй сидять лусочки. Чоловч шишки звичайно зеленуватого або жовтуватого кольору, збран у пагонв розмщуються тсними групками. Лусочки м'як, не дерев'янють. У чоловчих колоскв всь кратка, на нй розташувалися дуже редукован мкроспорофлли (загнут догори лусочки). На х нижнй частин два мшечки, в яких формуться пилок (з спермою). Цей пилок укладений в оболонку, а оболонка мстить спецальн повтрян бульбашки, як теж полегшують перелт. Завдяки цьому втер може понести пилинки на далеку вдстань.