У пдсумках на прикладах поясни пристосування рзних птахв до способу життя

Нин в свт налчують понад 8500 видв птахв, х подляють на три надряди:

До надряду Безкльов належать ряд Страусоподбн та ряд Квподбн. Птахи цих рядв втратили здатнсть лтати. Крила у их недорозвинен (страуси) або зовсм втрачен (кв). У зв'язку з цим у их нема кля на груднин. Пр'я безкльових ма бордки, як не зчеплен мж собою.

До безкльових належать найбльш тварини в свт птахв (африканський страус ма 2,7 м заввишки може важити до 90 кг). Живуть страуси отчизнами. Розмножуються на 2-4му роц життя. Виводков птахи.

Живляться рослинною жею дрбними наземними тваринами. страусин ферми, на яких х вирощують заради м'яса та яць. Кв - нчн з добре розвиненим нюхом птахи. Розмножуються на 3-5му роц життя. Кладку яць (кожне масою 450 грамв) висиджу самець. Живляться безхребетними, яких знаходять у пдстилц та верхньому шар рунту.

Надряд Пнгвни охоплю 18 видв птахв, як добре плавають, але не лтають, х поширення пов'язане з холодними океанчними течями бля Антарктиди. Можуть прнати на глибину до 130 метрв. На суходол пнгвни пересуваються повол на заднх кнцвках. Кль у их добре розвинений, оскльки вони використовують крила (свордн ласти) у вод так само, як нш птахи в повтр.

Пр'я коротке, утворю густий покрив. Яйця пнгвни висиджують, тримаючи х на свох ногах. Турбуються про пташенят самц, самки. Живляться пнгвни переважно рибою. Ведуть колональний спосб життя.

Ус нш сучасн птахи належать до надряду Кльогруд птахи.

Ряд Куроподбн - типов виводков птахи (близько 270 видв), поширен на всх (крм Антарктиди) материках. До них належить свйська курка (найпоширенший птах у свт). Заради м'яса яць виведено багато рзномантних порд курей. У лсах на пвноч Украни поширен тетерук глухар. Степи й поля нашо крани населяють сра курпка та переплка.

Ряд Гусеподбн (близько 150 видв) живуть бля водойм, здатн прнати (мж пальцями хнх заднх кнцвок шкряста перетинка). Добре лтають, але по суш пересуваються важко. Типов виводков птахи. Оперення щльне водонепроникне. Добре розвинена куприкова залоза. У бльшост гусеподбних кра дзьоба вкрит поперечними виростами: ними птахи цдять воду або скубуть травку. У рибодних (крохалв) поперечн вирости перетворились на зубц для утримання здобич. До цього ряду належать гуси, качки й лебед.

Ряд Дятлоподбн (близько 380 видв) - невелик за розмром птахидереволази. На ногах мають чотири пальц, два з яких спрямован вперед, а два - вспять. Дзьоб у дятлв прямий, долотоподбний. За його допомогою птах добува соб з пд кори поживу та видовбу примщення для гнзда - дупло. Здобич дятел витягу, приклеюючи до тонкого, довгого та гнучкого язика. Сидячи на стовбур, дятел спираться на нього хвостом, який ма коротк й тверд стернов пера. Дятли - нагнздн птахи.

В Укран живе 10 видв, найпоширеншими з яких большой строкатий дятел, крутиголовка, чорний дятел та н. Сивий зелений дятли живляться як на земл (розривають мурашники), так на стовбурах дерев. Взимку дятли урзномантнюють свй рацон наснням хвойних дерев, розбиваючи шишки в свордних "кузнях".

Представники ряду Соколоподбн мають загнутий краткий дзьоб довг загнут кгт, що забезпечу м хижий спосб життя. Добре лтають. Вдомо близько 270 видв як больших (беркут, чорний гриф та н.), так дрбних (кбчик, боривтер тощо) соколоподбних. В Укран вдомо 34 види. Ус вони нагнздн птахи вдкладають одне чи клька яць, перелтн. Багато видв соколоподбних потребують охорони занесен до Червоно книги. Мають неабияке значення для охорони врожав вд мишоподбних гризунв.

Ряд Совоподбн. До цього ряду належать нчн хиж птахи. Вони мають велик оч, у бльшост - бнокулярний зр. У их також добре розвинений слух. Як в нших хижих, у сов гачкоподбно загнутий дзьоб та гостр кгт на ногах. Це нагнздн птахи. Пр'я у сов дуже м'яке, тому лтають вони безшумно. В Укран живе близько 13 видв совоподбних. Найпоширеншими сра, вухата болотяна сови сич. Найбльша сова в Укран - пугач - стала рдкстю занесена до Червоно книжки Украни. Сови - осл або кочов птахи. Вони надзвичайно корисн потребують охорони.

Лелеки ведуть поодинокий спосб життя. Блий лелека селиться близько до осель людини. Чорний лелека гнздиться в лсах подал вд людини. Майже вс представники лелекоподбних - мгруюч птахи. Чорний лелека, жовта чапля занесен до Червоно книги Украни.

Ряд Журавлеподбн - велик птахи з довгими ногами, шию та дзьобом (журавл, пастушки). Поширен на болотах в степах. Живляться рослинною та тваринною жею. В Укран трапляються степовий срий журавл, дрохва, стрепет (занесен до Червоно книжки Украни). Нагнздн птахи.