як змнються частота серцевих скорочень протягом доби

В органзм доросло людини мститься 5-6 л кров. У стан спокою 40-50% не циркулю, перебуваючи в дак званому депо (селезнка, шкра, печнка). При м'язовй бот збльшуться кльксть циркулюючо кров (за рахунок виходу з "депо"). Вдбуваться перерозподл в органзм: бльша частина кров спрямовуться до активно працюють органам: скелетних м'язв, серця, легень. Змни в склад кров спрямован на задоволення зростаючо потреби органзму в кисн. В итог збльшення клькост еритроцитв гемоглобну пдвищуться киснева мнсть кров, тобто збльшуться кльксть кисню, що переноситься в 100 мл кров. При заняттях спортом збльшуться маса кров, пдвищуться кльксть гемоглобну (на 1-3%), збльшуться кльксть еритроцитв (на 0,5-1 млн в кубчному млметр), зроста кльксть лейкоцитв х активнсть, що пдвищу опрнсть органзму до простудних та нфекцйних захворювань. В итог м'язово дяльност активзуться система згортання кров. Це один з проявв термново адаптац органзму до впливу фзичних навантажень можливим травмам з подальшою кровотечею. Програмуючи "з випередженням" таку ситуацю, органзм пдвищу захисну функцю системи зсдання кров.

Рухова дяльнсть справля стотний вплив на розвиток стан вс системи кровообгу. В першу чергу змнються саме серце: збльшуються маса серцевого м'яза розмри серця. У тренованих людей маса серця склада в середньому 500 г, у нетренованих - 300.

Серце людини надзвичайно легко пддаться тренуванню як жоден нший орган потребу в нй. Активна м'язова дяльнсть сприя гпертроф серцевого м'яза збльшення порожнин серця. Об'м серця у спортсменв бльше на 30%, нж у людей, як не займаються спортом. Збльшення об'му серця, особливо лвого шлуночка супроводжуться пдвищенням його скоротливо здатност, збльшенням систолчного хвилинного об'мв.

Фзичне навантаження сприя змн дяльност не тльки серце, але кровоносних судин. Активна рухова дяльнсть виклика розширення кровоносних судин, зниження тонусу х стнок, пдвищення х еластичност. При фзичних навантаженнях майже повнстю розкриваться мкроскопчна каплярна мережа, яка в споко задяна злее на 30-40%. Все це дозволя стотно прискорити кровообг , отже, збльшити надходження поживних речовин кисню в ус клтини тканини органзму.

Бота серця характеризуться безперервною змною скорочень розслаблень його м'язових волокон. Скорочення серця називаться систолой, розслаблення - диастолой. Кльксть скорочень серця за одну хвилину, частота серцевих скорочень (ЧСС). У стан спокою у здорових нетренованих людей ЧСС перебува у границах 60-80 уд/хв, у спортсменв - 45-55 уд/хв нижче. Уражень ЧСС у итог систематичних занять фзичними вправами називаться брадикардю. Брадикардя перешкоджа "зношування" мокарда ма важливе оздоровче значення. Протягом доби, протягом яких не було тренувань змагань, сума добового пульсу у спортсменв на 15-20% менше, нж в осб того ж ола вку, як не займаються спортом.