як будова мтохондрй

Мтохондр органели енергозабезпечення метаболчних процесв в клтин. Розмри х варюють вд 0,5 до 5-7 мкм, кльксть в клтин становить вд 50 до 1000 бльше. В галоплазме мтохондр розподлен зазвичай дифузно, проте в спецалзованих клтинах зосереджен в тих длянках, де найбльша потреба в енерг. Наприклад, в мязових клтинах симпластах велик клькост мтохондрй зосереджен вздовж робочих елементв скорочувальних фобривал. У клтинах, функц яких повязан з особливо високими енерговитратами, мтохондр утворюють множинн контакти, обднуючись в мережу, або кластери (кардомоцити симпласти скелетно мязово тканини).

У клтц мтохондр виконують функцю дихання. Клтинне дихання це послдовнсть реакцй, за допомогою яких клтина використову енергю звязкв органчних молекул для синтезу макроергчних сполук типу АТФ. Утворен всередин мтохондр молекули АТФ переносяться назовн, обмнюючись на молекули АДФ, що знаходяться поза мтохондр. У живойй клтин мтохондр можуть пересуватися за допомогою елементв цитоскелета.

На ультрамкроскопчн рвн стнка мтохондр складаться з двох мембран зовншньо внутршньо. Зовншня мембрана ма вдносно рвну поверхню, внутршня утворю спрямован в центр складки, або Крст. Мж зовншньою внутршньою мембранами виника нешироке (близько 15 нм) простр, який називаться зовншньо камерою мтохондр; внутршня мембрана обмежу внутршню камеру. Вмст зовншньо внутршньо камер мтохондр рзному, так само, як сам мембрани, стотно вдрзняться не тльки по рельфу поверхн, але й по ряду бохмчних функцональних ознак. Зовншня мембрана за хмчним складом властивостями близька до нших внутршньоклтинним мембранам плазмолемме.
будова мтохондрй

характеризу висока проникнсть, завдяки наявност гдрофльних блкових каналв. Ця мембрана ма в свому склад рецепторн комплекси, що розпзнають звязують речовини, що надходять в мтохондр. Ферментний диапазон зовншньо мембрани небагатий: це ферменти метаболзму жирних кислот, фосфолпдв, лпдв та н Головною функцю зовншньо мембрани мтохондр вдмежування органели вд галоплазми транспорт необхдних для здйснення клтинного дихання субстратв.

Внутршня мембрана мтохондрй в бльшост клтин тканин рзних органв форму Крст у вигляд пластинок (ламеллярние Крст), що значно збльшу площу поверхн внутршньо мембрани. В останнй 20-25% всх блкових молекул складають ферменти дихального ланцюга окисного фосфорилювання. В ендокринних клтинах надниркових статевих залоз мтохондр беруть участь в синтез стеродних гормонв. У цих клтинах мтохондр мають Крст у вигляд трубочок (тубуло), впорядковано розташованих в певному напрямку. Тому Крст мтохондрй в стеродпродуцрующх клтинах названих органв менуються тубулярним.

Матрикс мтохондр, або вмст внутршньо камери, гелеобразную структуру, яка мстить близько 50% блкв. Осмофльние тльця, описан при електроннй мкроскоп, це резерви кальцю. Матрикс мстить ферменти циклу лимонно кислоти, каталзують окислення жирних кислот, синтез рибосом, ферменти, що беруть участь в синтез РНК ДНК. Загальне число ферментв перевищу 40.

Крм ферментв, матрикс мтохондр мстить мтохондральну ДНК (мтДНК) мтохондральн рибосоми. Молекула мтДНК ма кольцевидную форму. Можливост внутрмтохондральних блкового синтезу обмежен тут синтезуються транспортн блки мтохондральних мембран деяк ферментн блки, що беруть участь в фосфорилювання АДФ. Вс нш блки мтохондр кодуються ядерно ДНК, х синтез здйснються в галоплазме, надал вони транспортуються в мтохондр. Життвий цикл мтохондрй в клтин краткий, тому природа надлила х дво100 системою вдтворення крм подлу материнсько мтохондр, можливе утворення деклькох дочрнх органел шляхом брунькування.