Легенда або вдомсть про голонасннини

Голонаснн (Gymnospermae) група наснних рослин, що характеризуються наявнстю насння наснного зачатка, як лежать вдкрито на лусочках шишок (звдки назва групи). Етимологя: грец. голе насння. Поширен голонаснн по всьому свту (за винятком Антарктиди), причому бльшсть, особливо хвойних порд, у помрному й субарктичному регонах. В главному голонаснн це дерева кущ, рдко, лози, травок'янистих рослин серед их нема. Поява насння, яке ма припас поживних речовин захищене шкркою, значний ароморфоз, що зумовив широке швидке розповсюдження голонаснних рослин суходолом. Важливим пристосуванням для життя на суходол змога внутршнього заплднення (без води). Пилок голонаснних рослин переноситься повтряними течями. Потрапляючи на розташований вдкрито насннвий зачаток, вн утворю пилкову трубку, яка досяга яйцеклтини забезпечу злиття гамет. Псля заплднення з наснних зачаткв формуться насння, але не одразу, а тльки через 12-15 мсяцв. Насння ма зародок з корнцем, бруньками см'ядолями, запас поживних речовин, та вкрите насннвою шкркою.