значення температурно адаптац для життдяльност людини?

Адаптаця  здатнсть живого органзму пристосовуватися до мнливих разумов навколишнього середовища, що виробилась у процес еволюцйного розвитку. Без адаптац неможливо було б пдтримувати нормальну життдяльнсть органзму, його пристосовування до рзномантних змн навколишнього середовища клматичних, погодних тощо. Адаптаця ма велике значення для органзму людини всх живих стот, дозволя не тльки переносити значн змни в навколишньому середовищ, а й интенсивно перебудовувати сво фзологчн функц, поведнку вдповдно до цих змн, школи випереджаючи х. Завдяки адаптац пдтримуться сталсть внутршнього середовища органзму в тому випадку, якщо параметри деяких чинникв навколишнього середовища виходять за меж оптимальних. Неувязка адаптац ма велике практичне значення сразу, коли людина освою нов простори, працю в шахтах, пд водою, в умовах космосу, коли вдбуваться нтенсивна денатураця навколишнього середовища, його забруднення продуктами дяльност людини, що вимага напруження адаптацйних сил органзму

Вдсутнсть подразникв або х низький рвень може призводити до зниження резистентност й адаптацйних можливостей органзму. Вдсутнсть свтлового подразника може призвести до атроф зорового аналзатора, звукового до атроф слухового аналзатора. Вдсутнсть мовного впливу (при вродженй глухот) робить людину нмою.

Людина, яка постйно знаходиться в оптимальних мкроклматичних умовах, забезпечена теплим житлом, одягом, ншими благами цивлзац, вдрвана вд природи, захищена вд подразних ушкоджувальних чинникв, попадаючи в ц умови, важче переносить вплив холоду та нших подразникв навколишнього середовища. У зв'язку з урбанзацю, автоматизацю виробничих процесв сразу значна частина населення знаходиться у стан гподинам, мышечного нагоду, що призводить до детренованост органзму, плохо вплива на стан серцево - судинно системи тощо.

Несприятлив змни в здоров' людини можуть виникати значно швидше, если на органзм дють шкдлив чинники середовища (онзуюче випромнювання, перевантаження, невагомсть, хмчн речовини), до яких у процес еволюц не виробились захисно-пристосувальн механзми. Соцально обумовлен елементи навколишнього середовища ( важка, напружена праця, нерацональний режим, умови робочо зони, житла, харчування, матеральна забезпеченсть, рвень освти та культури, соцально правове положення), так само як природн чинники, впливаючи на рушйн сили здоровя, можуть пдвищувати чи знижувати його рвень.

Бологчн адаптивн ритми людини ( зовншн та внутршн), х роль у забезпеченн здатност органзму до пдтримання сталост внутршнього середовища пристосування до змн довклля.

Бологчн ритми, або боритми, - це регулярн кльксн та яксн змни життвих процесв що вдбуваються на всх рвнях життя молекулярному, клтинному, тканинному органному, органзмовому, популяцйному босферному. Вивчення боритмчних процесв сприяло створенню ново науково дисциплни - хроноболог (вд грец. хронос - час), яка вивча процеси життдяльност й поведнку органзмв, а також хнй взамозв'язок з впливами довклля.

Розрзняють зовншн та внутршн боритми До внутршнх боритмв вдносять, наприклад, ритм дихання, серцебиття, травлення, видлення. Зовншн боритми пов'язан з розташуванням Земл в космчному простор, обертанням навколо сво ос та навколо Сонця. Боритми мають рзну перодичнсть: частки секунди, секунди, хвилини, добу, мсяць, рк, певну кльксть рокв.

Тепер боритмчнсть визнано одню з основних властивостей усх живих стот. Вона важливим механзмом регуляц функцй, що забезпечу здатнсть органзмв до пдтримання сталост внутршнього середовища пристосування до змн довклля. Протягом сотень мльйонв рокв еволюц тривав процес пристосування до их, вироблялися ритмчн процеси життдяльност.

ь фзичне тренування загартовування. Регулярн фзичн вправи найефективншим засобом пдвищення опрност органзму хворобам та несприятливим впливам довклля. Людина, яка займаться спортом ( не зловживаючи фзичними навантаженнями, не перевтомлюючись, гармонйно пдвищуючи активнсть усх систем органзму) набува високого рвня витривалост. Рухова активнсть позитивно вплива на життдяльнсть органзму, зокрема на збалансовансть метаболзму, активацю

вегетативних систем ( кровообгу, дихання), формування нервових механзмв керування процесами, розвиток органзму в цлому. Завдяки тренованост полегшуться становлення адаптацйних реакцй органзму до екстремальних разумов