Написати казку або врш про воду даю 20 бЯкщо що то

Над галявиною кружляла стривожена Бджлка.

- Як ж-ж-же бути? Дож-ж-чекаючи н вже-ж-же багато днв.

Вона оглянула галявину. Печально опустили сво голвки дзвночки. Ромашки склали блоснжн пелюстки. З надю дивилися в небо поникл трави. Весело перемовлялися мж собою берзки рябинки. х листочки поступово з нжно-зелених перетворювалися в брудно-ср, жовтли на глазах. Важко стало Жучкам, Бабкам, Бджлкам Метеликам. Знемагали вд спеки у свох теплих шубах, ховаючись в нори, не звертаючи один на 1-го уваги, Заць, Лисиця Вовк. А Ддусь Ведмдь залз у тнистий малинник, щоб хоч там врятуватися вд палючого сонця.

Набридла спека. А Дощу все не було.

- Ддусь Ведмдь, - прожужжала Бджлка, - подскаж-ж-жи, як бути. Нема порятунку вд ж-ж-спеки. Дож-ж-ждик, напевно, забув про нашу калюж-ж-жайку.

- А ти знайди вльний Втер - втерець, - вдповв старий мудрий Ведмдь, - вн гуля по всьому свту, зна про все, що робиться на свт. Вн допоможе.

Полетла Бджлка на пошуки Втерця.

А той пустував в цей час в далеких кранах. Ледве-ледве знайшла його Бджлка, розповла про бду. Поспшили вони на забуту Дощиком галявину, а по дороз прихопили з собою легку Хмаринку, вдпочивальники на небосхил. Не вдразу зрозумло Хмарка, чому потривожили його Бджлка Втерець. А коли побачило засиха лси, поля, луки, нещасних тварин, захвилювалося:

- Допоможу галявин мешканцям!

Нахмурилось Хмарка перетворилося...в дощову Хмаринку. Хмаринка почала роздуватися, застилаючи собою все небо.

Дулась - дулась, поки не вибухнула теплим лтнм Дощем.

Дощик танцював по оживилась галявин. Вн йшов по Земл, вс навколо

харчувалося ВОДОЮ, блищало, радло, спвала гмн дощу дружби.

А Бджлка, задоволена щаслива, в цей час сидла пд широким листям Кульбаби думала про цлющу силу води про те, що нередко ми не цнумо цей дивовижний дар природи.