за якими ознаками можна вдрзнити пагони рзних рослин?
За якими ознаками можна вдрзнити пагони рзних рослин?
Задать свой вопросПагн надземний, вегетативний орган, що виник як пристосоване до життя в повтряному середовищ суш, - у квткових досяга високо досконалост.
Пагн складаться з ос (стебло, листкв, та бруньок (зачатки нових пагонв). Основну функцю вегетативного пагона фотосинтез здйснюють листки; стебла виконують механчну, провдну нод запасаючу функцю. Головна риса пагона, що вдрзня його вд кореня наявнсть листкв, отже наявнсть вузлв. Вузлом називають длянку стебла, яка несе листок. У одних рослин (злаков) вузли рзко позначен у вигляд потовщення на стебл, у нших граница вузла умовна. Длянки стебла мж вузлами називають мжвузлями. Звичайно на пагон клька, нод багато вузлв меживузлв, вони повторюються вздовж ос пагона. Мжвузля можуть бути довгими тод пагн називаться видовженим (ростовим), вкорочений пагн ма коротке мжвузля. Плодов дерева й кущ утворюють обидва типи пагонв: вкорочен, на яких формуються квтки й плоди, видовжен безплдн.
Уявний кут мж стеблом листком називаться листковою пазухою. На верхвц стебла в листкових пазухах знаходяться бруньки. Бруньки бувають верхвковими бчними (пазушними). За рахунок верхвково бруньки пагн росте у висоту, а за рахунок бчних галузиться. Таким чином брунька це зачаток пагона.
Розрзняють бруньки за функцональним призначенням:
1.Вегетативн (ростов на дону) з зачатками листкв стебла.
2.Генеративн (квтков) з зачатками квток або суцвть.
х можна розрзнити за формою: ростов на дону видовжен з загостреною верхвкою, а квтков округл бльш.
Деяк пазушн бруньки можуть залишатись у стан спокою невизначено довго це спляч бруньки. Вони розвиваються дають пагони при пошкоджен (обмерзанн) верхвкових бруньок, зламуванн стебла над ними.
Велике значення ма формування додаткових бруньок, як закладаються на стеблах, листках, коренях забезпечують активне вегетативне вдновлення та вегетативне розмноження.
Розвиток пагона з бруньки.
На повздовжньому розрз бруньки можна побачити внутршню будову. Осьовою частиною бруньки слугу зачаткове стебло. У його нижнй частин можна побачити зачатков листки. Зачатков стебло, листки бруньки разом складають зачатковий пагн. Його верхвку називають конусом наростання. Клтини конуса наростання (тврна тканина меристема) подляються, забезпечуючи рст пагона у довжину, псля подлу клтини ростуть, що веде до видовження мжвузлв всього стебла. У мру вддалення вд конуса наростання здатнсть клтин до подлу зменшуться починаться диференцаця х з утворенням основних тканин.
Брунька на зиму завжди вкриваться лусочками, як взимку обергають вд пошкодження холодами. Захисну дю брунькових лусок збльшують волосистий покрив або смолист клейк видлення що щльно склеюють лусочки. При розпусканн бруньок зовншн лусочки опадають, залишаючи невеликий рубчик.
Можливий нший шлях росту стебла: вставний або нтеркалярний. У таких випадках тврна тканина розделена длянками клтин, що не мають здатност до подлу. Розташовуться, звичайно, длянка подлу у основ мжвузля. Такий рст характерний для злакових.
Галуження пагона та його типи. Формування крони.
У процес росту стебло здебльшого галузиться. Особливо це стосуться дводольних рослин. Кожна глка на центральному стебл утворються з бокових бруньок. Бокова глка так само ма верхвкову боков бруньки, з яких виростають нов глки. Все це призводить до утворення багатогалузево крони дерева, куща. Головне стебло крони називаться вссю (глкою) першого порядку. Стебла розвинен з його бруньок осями (глками) иного порядку В середньому на дерев може бути 10 таких осей.
Клтини серцевинних променв забезпечують горизонтальне перемщення рзних сполук мж шарами стебла, а також запасають поживн речовини. У багатьох дерев серцевина може вдмирати, утворюючи в стовбур порожнину дупло.
Потовщення стебла, утворення рчних клець.
Потовщення стебла вдбуваться за рахунок перодично дяльност камбю. Клтини камбю постйно дють у перод вегетац рослини можуть функцонувати на протяз деклькох рокв. Камбй вдклада всередину клтини деревини, а назовн клтини кори. Як верховодило клтин деревини утворються значно бльше нж клтин кори. Тому деревина завжди займа значншу частину на поперечному розрз стебла.
-
Вопросы ответы
Статьи
Информатика
Статьи
Математика.
Физика.
Математика.
Разные вопросы.
Разные вопросы.
Математика.
Разные вопросы.
Математика.
Физика.
Геометрия.