6. Як принципов вдмнност врусв вд нших органзмв?

1. Вони мстять у свому склад злее один з типв нукленових кислот: або рибонукленово кислоти (РНК), або дезоксирибонукленову (ДНК), - а все клтинн органзми, в тому числ найпримтивнш бактер, мстять ДНК, РНК одночасно.

2. Не володють власним обмном речовин, мають дуже обмежену кльксть ферментв. Для розмноження використовують обмн речовин клтини - господаря, ферменти енергю.

3. Можуть снувати як внутршньоклтинн паразити не розмножуються поза клтинами тих органзмв, в яких паразитують.

Вруси не розмножуються на штучних поживних середовищах - вони надто перебрлив в ж. Звичайний м'ясний бульйон, який влаштову бльшсть бактерй, для врусв не годиться. м потрбн живой клтини, не будь-як, а строго визначен. Як нш органзми, вруси спроможн до розмноження. Вруси мають спадковстю.. Спадков ознаки врусв можна враховувати по диапазон хазяв симптомам що викликаються захворювань, а також по специфчност мунних реакцй природних хазяв або штучних иммунизирует експериментальних тварин. Сума цих ознак дозволя чтко визначити спадков властивост будь-якого врусу, навть бльше - його рзновидв, що мають чтк генетичн маркери, наприклад: нейротропностью деяких врусв грипу т.п. Мнливсть нший гранью спадкомност, в цьому вдношенн вруси подбн всм ншим органзмам, що населяють нашу планету. При цьому у врусв можна спостергати як генетичну мнливсть, пов'язану з змною спадково речовини, так фенотипическую мнливсть, пов'язану з проявом того самого генотипу в рзних умовах.