описати будь-яку тварину за сучасними критерями виду Безотлагательно!

Поняття виду одним з основних у болог. Розумння природи виду необхдною умовою опанування еволюцйного процесу. Термн "вид" (species) ввв у науку англйський ботанк Джон Рей (1693). З часв Лннея вид прийнятий за основну одиницю систематики рослинного тваринного свту (1735). Особливе положення виду серед нших систематичних одиниць (таксонв) зумовлене тим, що в цьому угрупованн окрем особини снують реально. На вдмну вд виду, таксони надвидового рвня (рд, родина, ряд, клас, тип) не ареною реального життя органзмв. Розподл органзмв за надвидовими таксонами вказу на ступнь х флогенетично спордненост.

За сучасною уявою - полтиповою або бологчною концепцю - види реальн, характеризуються певними бологчними властивостями, мають дину генетичну програму складаються з популяцй. Вид - дискретна одиниця живо природи, репродуктивно зольована вд нших видв, здатна до самовдтворення й еволюц. Вид - сукупнсть близькоспорднених органзмв, що характеризуються певними, тльки м властивими морфофзологчними та еколого-географчними особливостями. В рархчнй систем рвнв органзац органчного свту вн утворю популяцйно-видовий рвень. Вид - категоря сторична. Види виникли в результат еволюц вд видв, що снували в минул геологчн епохи. Одночасно вид явля собою яксний етап еволюц реально сну на цьому етап, допоки не змняться умови. У раз х змни вид або да початок новим видам надвидовим таксонам, або вимира. Вид - далектично суперечливий. Як итог еволюц вид дискретний, репродуктивно зольований вд нших видв, стабльний, цлсний, пристосований до певних разумов середовища. Як етап еволюц - вид динамчний, лабльний, ма розпливчаст меж, здатний змнюватися, пристосовуватися до мнливих умов середовища, еволюцонувати.