Будова вени. М039;язова система артерй.

М'язова система (мускулатура) система органв вищих тварин людини, утворена скелетними м'язами, як, скорочуючись, приводять в рух кстки скелета, завдяки якй органзмом здйснються рух в усх його проявах.

М'язова система вдсутня в одноклтинних губок, але ц тварини не позбавлен спроможност рухатись.

М'язова система явля собою сукупнсть здатних до скорочення м'язових волокон, об'днаних в жмуток, який форму особлив органи м'язи або ж самостйно входять до складу внутршнх органв. Маса м'язв набагато бльша, нж маса нших органв: у хребетних тварин вона може досягати 50 % маси всього тла, у доросло людини до 40 %. М'язова тканина тварин також називаться м'ясо поряд з деякими ншими складовими тл тварин вживаться в жу. В м'язових тканинах вдбуваться перетворення хмчно енерг в механчну енергю теплоту.

У хребетних мускулатуру подляють на дв основн групи:

Соматична (тобто укладена в стнках порожнини тла (соми), що заключа в для себя нутрощ, а також утворю основну масу кнцвок):
Скелетн м'язи (вони ж поперечносмугаст, або довльн). Крпляться до ксток. Складаються з дуже довгих волокон, довжина вд 1 до 10 см, форма цилндрична. х поперечна смугастсть обумовлена наявнстю чергуючого двоякопереломлюючого прохдного свтла дискв анзотропних, бльш темних, однопереломлюючих свтло зотропних, бльш свтлих. Кожне м'язове волокно складаться з недиференцйовано цитоплазми, або саркоплазми, з численними ядрами, розташованими по перифер, яка мстить велике число диференцйованих поперечносмугастих мофбрил. Периферя м'язового волокна оточена прозорою оболонкою, або сарколемою, що мстить фбрили колагеново природи. Невелик групи м'язових волокон оточен з'днувально-тканинною оболонкою ендомзм, endomysium; бльш комплекси представлен жмутками м'язових волокон, як складен в пухку з'днувальну тканину внутршню перемзю, perimysium internum; весь м'яз в цлому оточений зовншньою перемзю, perimysium externum. Вс з'днувальнотканинн структури м'яза, вд сарколеми до зовншньо перемз, продовженням одне одного безперервно зв'язаних мж собою. Весь м'яз одяга з'днувальнотканинний футляр фасця, fascia. До кожного м'яза пдходить один або деклька нервв кровоспостачаючих х судин. т й нш проникають в товщину м'язв в област так званого нервовосудинного поля, area nervovasculosa. За допомогою м'яз збергаться рвновага тла, проводиться перемщення в простор, здйснюються дихальн ковтальн рухи. Ц м'язи скорочуються зусиллям вол пд дю мпульсв, що надходять до них по нервишках з центрально нервово системи. Характерн сильн та швидк скорочення швидкий розвиток замори.
Всцеральна (тобто та, що заходить в склад нутрощв, функцонально не пристосованих до руху тла в простор):
Гладк м'язи (немимовльн). Вони знаходяться в стнках внутршнх органв судин. Для их характерн довжина: 0,020,2 мм, форма: веретеновидна, одне овальне ядро в центр, нема смугастост. Ц м'язи беруть участь у транспортац вмсту порожнистих органв, наприклад, ж по кишечному тракту, в регуляц кров'яного тиску, звуженн й розширенн зниць та нших немимовльних рухах усередин органзму. Гладк м'язи скорочуються пд дю вегетативно нервово системи. Характерн повльн ритмчн скорочення, що не викликають замори.
Серцевий м'яз. Вн тльки в серц. Цей м'яз невтомно скорочуться протягом всього життя, забезпечуючи рух кров по судинах та доставку життво важливих речовин тканинам. Серцевий м'яз скорочуться самостйно, а вегетативна нервова система тльки регулю боту.