розташування чутливих зон в головному мозку

Кожура головного мозку: зона сенсорна

Сенсорн зони це функцональн зони кори головного мозку, як через висхдн нервишек шляхи отримують сенсорну нформацю вд бльшост рецепторв тла. Вони займають окрем длянки кори, повязан з певними видами вдчуттв. Розмри цих зон корелюють з числом сенсорв у вдповднй сенсорнй систем.

Первинн сенсорн зони первинн моторн зони (проекцйн зони);

Вторинн сенсорн зони вторинн моторн зони (асоцативн одномодальних зони);

Третинн зони (асоцативн разномодальних зони);

Первинн сенсорн моторн зони займають менше 10% поверхн кори головного мозку забезпечують найбльш прост сенсорн рухов функц.

Кожура головного мозку: зони асоцативн (функцональн)

Асоцативн зони це функцональн зони кори головного мозку. Вони повязують знову що надходить сенсорну нформацю з полученой ранше збергаться в блоках памят, а також порвнюють мж собою нформацю, що отримуться вд рзних сенсорв. Сенсорн сигнали нтерпретуються, осмислюються при необхдност використовуються для визначення найбльш пдходящих вдповдних реакцй, як вибираються в асоцативно зон передаються в повязану з нею рухову зону. Таким чином, асоцативн зони беруть участь у процесах запамятовування, навчання мислення, результати х дяльност складають те, що зазвичай називають нтелектом.

Окрем велик асоцативн област розташован в кор поруч з вдповдними сенсорними зонами. Наприклад, зорова асоцативна зона розташована в потиличнй зон безпосередньо попереду сенсорно зорово зони здйсню описан вище асоцативн функц, повязан з зоровими вдчуттями. Деяк асоцативн зони виконують лише обмежену спецалзовану функцю повязан з ншим асоцативними центрами, здатними пддавати нформацю подальшй обробц. Наприклад, звукова асоцативна зона аналзу звуки, роздляючи х на категор, а потм переда сигнали в бльш спецалзован зони, так як мовна асоцативна зона, де сприйматься сенс почутих слв.

Ц зони вдносяться до асоцативно кор беруть участь в органзац когнтивних функцй складних форм поведнки.

Вторинн сенсорн зони вторинн моторн зони (асоцативн одномодальних зони);

Третинн зони (асоцативн разномодальних зони);

Паралмбческе зони

Лимбические зони.

Кожура головного мозку: зона рухова

Рухов зони це функцональн зони кори головного мозку, що посилають рухов мпульси до довльних мязам по спадним шляхах, як починаються в блй речовин больших пвкуль.

Багато рухов мпульси йдуть прямо в спинний мозок через два больших прамдних тракту (корткоспнальних тракту), що проходять в стовбур мозку. Решта рухов мпульси передаються по екстрапрамдних шляхв, здесь же йдуть рухов мпульси вд базальних ганглв мозочка. У довгастому мозку вс шляхи перехрещуються, так що мпульси, як йдуть вд кори лво пвкул, ннервують праву половину тла навпаки.

Тла нейронв, що у освт прамдних трактв, лежать в рухових зонах кори, а х аксони утворюють синапси безпосередньо з мотонейронами спинного мозку в тому його сегмент, де ц нейрони виходять на периферю. У головному мозку нема няких промжних синапсв, тому мпульси наступн вдповд на их по шляху не затримуються не видозмнюються.

Головним екстрапрамдних трактом реткулоспнальний тракт, перемикаючий мпульси вд ретикулярно формац, яка лежить в стовбур мозку мж таламуса довгастим мозком. З рзних вддлв головного мозку, що контролюють рухову активнсть, мпульси надходять у певн длянки ретикулярно формац, де вони модифкуються пд впливом мпульсв, що йдуть вд кори, стають або збудливими, або гальмвними. Наприклад, мпульси вд мозочка премоторной зони кори, керуючо координованими рухами, надходять в ту область ретикулярно формац, яка знаходиться в довгастому мозку посила мпульси, що стимулюють гальмвн мотонейрони. Останн придушують активацю певних мязв, що да можливсть здйснювати складн координован рухи тла. нш комбнац рухових мпульсв, навпаки, стимулюють збуджуюч нейрони, загальний вплив ретикулярно формац на рухову активнсть виявляться збудливим.

Бльшсть волокон сенсорних нейронв на свому шляху через таламус до кори вдда колатерал (бчн глки) у ретикулярну формацю, беручи участь в утворенн ретикулярно активу системи, яка тонзу кору бере участь в пробудженн органзму вд сну. Недостатня активнсть ц системи або руйнування приводить вдповдно до глибокого сну або коми. Як вважають, багато речовини, що викликають загальний наркоз, надають свою дю, тимчасово блокуючи синаптичну передачу в цй систем. Передбачаться також, що ретикулярна активу система вдповдальна за виникнення пдтримання спонукань до д концентрац уваги.