Назва органв чуття Рак рчковий Хрущ травневий Окунь рчковийОргани зору Органи

1.РАК РЧКОВИЙ
Рчковий рак може плавати. Рчковий рак живе в прснй чистй вод рчках, струмках озерах. Вноч вони виповзають з свох укриттв в пошуках ж. Рчков раки вседн. дять рчков раки водорост. Довг вусики служать раку органами дотику нюху. Ось чому варений рчковий рак завжди бува червоним.

2.ХРУЦ (ХРУЩ) ТРАВНЕВИЙ
У зовншньому середовищ травневий жук орнтуться за допомогою органв почуттв. Ц органи перебувають у нього на голов. У комах вони розвинен краще. У жука органи дотику, нюху зору. Довг вусики грають у жука роль органв нюху. Переважно за допомогою нюху, хрущ вдшукують жу.

Добре розвинене у хруща та зр. Опукл оч помщаються у нього з бокв голови. Як в раку, оч в хруща складн. Кожне око складаться приблизно з 8000 окремих очок. У нших комах х ще бльше.

3.ОКУНЬ РЧКОВИЙ
Оч окуня за свою будовою дуже идентичен з очима нших хребетних, в яких свтло через рогвку та кришталик потрапля на стквку, де палички (клтини, що вдповдають за чорно-блий зр) та колбочки (клтини, що вдповдають за кольоровий зр) обробляють взуальну нформацю та передають сигнали на нейрони.

Головна принципова вдмннсть риб'ячого ока поляга в тому, що для фокусування на предмет риби не змнюють кривизну кришталика, а наближають або вддаляють його вд рогвки. Структура стквки варю для риб залежно вд мсця хнього мешкання: у глибоководних видв оч пристосован для сприйняття свтла переважно червоно частини диапазону (завдяк максимальнй для видимого свтла довжин хвил воно найменше вддзеркалються товщею води), а риби, що живуть на млководд, сприймають ширший диапазон.
оловними механорецепторами риб вухо, що функцонують як орган слуху та рвноваги, та органи бчно лн. Внутршн вухо пластинозябрових (акул та скатв) та костистих риб складаться з трьох напвкруглих каналв, розташованих в трьох взамно-перпендикулярних площинах, та трьох камер, кожна з яких вмщу отолт (камнець, що складаться з карбонату кальцю), який тисне на вдростки чутливих волосоподбних клтин, як в свою чергу передають сигнали до нейронв. Дв з трьох камер, саккула (Sacculus) та лагена (Lagena), функцонують як орган слуху. Вбрац з оточуючого середовища призводять до змщення отолтв, рух яких волосовидн клтини перетворююь на сигнали, що сприймаються мозком риби як звук. Деяк види риб (наприклад, србний карась та рзн види сомв) мають комплекс ксточок, як називаються Вебберв апарат з'днують вухо з плавальним мхуром. Завдяк цй адаптац зовншн вбрац посилюються плавальним мхуром, як резонатором. Отолт в третй камер, утркул (Utriculus), забезпечу риб орнтацю в простор. Коли цей порвняно важкий отолт змщуться, оточуюч його чутлив волосовидн клтини генерують сигнали, що нтерпретуются як ндикатор змни положення тла.

Сенсорн волосков клтини в напвкруглих каналах дозволяють рибам вдчувати швидксть власного руху. Замсть отолту, в цих каналах мститься гель. Если рдина, що називаться ендолмфою, змщуться в цих напвкруглих каналах завдяки змн прискорення риби в процес руху, ендолмфа завда тиск на гель, це стимулю волосоподбн клтини. Три напвкруглих канали кожного з органв слуху розташован пд такими кутами, щоб вдчувати вертикальне, бокове та осьове змщення.