до складу фтопланктону заходит

Фтопланктон (вд грец. слв (phyton), або рослина, та (planktos) ширяючий) частина планктону, що представлена рослинними органзмами, що мають пристосування для ширяння у товщ водно маси.

Перш за все, це одноклтинн мкроскопчн водорост представники вддлв Cyanophyta, Bacillariophyta, Dinophyta та Chlorophyta. Разом з фтобентосом, представники фтопланктону найголовншими продуцентами у водойм, асимлюючи сонячну радацю та перетворюючи у органчну речовину в процес фотосинтезу. Вд розвитку фтопланктону залежить продуктивнсть водойми в цлому. Також за показниками видового багатства та первинно продукц фтопланктону можна оцнити яксть води у водойм, та рвень евтрофкац. При масовому розвитку певних водоростей можуть спостергатись так зван цвтння. Наприклад, види роду Anabaena (Cyanophyta), при масовому розвитку викликають загибель риби.

Рст фтопланктону у свтовому океан та виникнення цвтнь объясню деклька гпотез. Одна з их гпотеза критичних глибин, яка нещодавно була спростована американськими науковцями[1]. Ця гпотеза, розроблена у 1953 роц, рунтувалась на поясненн росту фтопланктону залежно вд освтленост водного стовпа. Проте не враховувала видання фтопланктону зоопланктоном, що враховано новою гпотезою, пдтвердженою 9-рчними супутниковими спостереженнями за виникненням та розповсюдженням цвтння фтопланктону в океанчних водах.