Конспект на тему Рзномантнсть рако-подбних

Ракоподбн мешкають у прсних та солоних водоймах, злее небагато з них пристосувались до життя на суходол.

Тло ракоподбних складаться з двох вддлв: головогрудей черевця. На голов антенули та антени. Шсть пар видозмнених кнцвок утворюють гризучий ротовий апарат: перша пара утворю верхню щелепу, друга третя нижню щелепу, наступн три пари ногощелепи (подрбнюють жу, фльтрують , пдносять до рота).

У ракоподбних 5 пар ходильних нг (перша пара несе клешн органи нападу та захисту). Черевн кнцвки тльки у вищих ракв.

Вони виконують найчастше не рухову, а нш функц: дихальну, органв копуляц.

Травна система складаться з трьох вддлв. Кишка хтинзована. Це важливо для перетирання ж. Шлунок роздлений на жувальний цдильний. травна залоза. Задня кишка закнчуться анальним отвором.

У багатьох ракоподбних спецальн органи дихання вдсутн. Вони дихають через тонк искриви тла. нш ракоподбн дихають через шкрн зябра, що тсно повязан з кнцвками.

Кровоносна система ракоподбних незамкнена, тобто гемолмфа тече не тльки по судинах, а й виливаться в порожнину тла.

Органами видлення у ракоподбних пара зелених залоз, протоки яких вдкриваються бля основи довгих вусикв.

У ракоподбних органи чуттв представлен складними фасетованими очима, органами дотику та нюху (на вусиках), рвноваги (при основ кратких вусикв).

Ракоподбн переважно роздльностатев. Розвиток прямий або з метаморфозом. Ракам притаманна турбота про потомство.

Клас Ракоподбн подляють на 5 пдкласв, що обднують близько 40 тисяч видв, з их в Укран понад 400.

Ракоподбн вдграють значну роль у водних екосистемах як консументи рзних порядкв. Вони мають велике практичне значення як корм для риб китв, обкт промислу людини (омари, лангусти, краби, креветки), компонентв обростання пдводних споруд та днищ суден, промжних хазяв гельмнтв тощо.