Розповдь про лс!Також цкав факти про лс! Як бувають лси?

Визначення поняття лс давали багато вдомих учених. Г. Ф. Холодов у 1912 роц писав, що лс  це спльнота деревних рослин, у якому вони взамно впливають одне на одне, породжуючи ряд нових явищ, що не властив окремим деревам. У лс спостергаться не тльки взамний вплив дерев одне на одне, але й на зайнятий ними рунт атмосферу[2]. За П. С. Погребняком, лс  це взамопроникна днсть лсових рослин, тварин та займаного ними середовища (рунту й атмосфери). М. . Ткаченко визначив лс як свордний елемент географчного рельефу у вигляд велико сукупност дерев, як у свому розвитку бологчно взамопов'язан впливають на довклля[3].

Визначення лсу як екологчно системи почало формуватися ще з середини ХХ ст. Нмецький вчений Е. А. Росмесслер вдзначав у той час, що лс подну в соб як дине цле велику рзномантнсть матеральних ресурсв явищ[4].

Лс  територя з високою щльнстю дерев. Рослинн угруповання, що формуються на таких територях, характерними для больших площ суходолу в рзних районах Земно кул. хнми найважлившими функцями в босфер  зв'язування вуглекислого газу, утворення ботопв, придатних для життя багатьох видв тварин, рослин та грибв, регулювання гдрологчного режиму, розвиток та пдтримка рунтв.

Лси вдрзняються вд лсистих мсцевостей за ознакою змикання покриву: в лс глки та листя крони окремих дерев перекриваться, хоча, при цьому, можуть снувати длянки вдкрито мсцевост  галявини. Лсиста ж мсцевсть характеризуться удобно повсюдною наявнстю вдкритого рунту, з деревами, вддаленими одне вд 1-го на вдстань бльшу, нж радуси хнх крон.

Лси можна знайти в будь-якому регон, де природн умови придатн для сталого росту дерев, вище вд рвня моря (а подекуди нижче), до лн альпйських лук, за винятком мсцевостей, де природна частота вогнепалв надто велика, або середовище зазна пресу з боку природних або антропогенних факторв (видання бешеными або свйськими тваринами лсового пдросту, вирубка людиною).

Загалом, лсам з домнуванням покритонаснних (широколистяним) притаманне помтно бльше борзноманття, анж лсам з домнуванням голонаснних (хвойним). Втм, з цього верховодила снують винятки: так, осиково-березов лсов масиви у пвнчних широтах мають нижч показники борзноманття, нж тамтешн хвойн лси. Деяк лси вмщують багато окремих видв дерев на незначнй площ (наприклад, тропчн дощов лси та листопадн лси помрного поясу), а деяк всього клька видв, що покривають значн територ (грськ хвойн лси). Будь-який лс  ботопом, де мешка багато видв тварин та рослин,  бомаса на одиницю площ большою порвняно до нших рослинно-утворених спвтовариств. Велика частина бомаси, при цьому, знаходиться пд землею в кореневих системах та у вигляд частково перегнилого рослинного детриту.

Деревина лсв мстить лгнн, котрий речовиною, що розкладаться вдносно повльно у порвнянн з ншими органчними матералами  такими як целюлоза та крохмаль. Цим зумовлений вдносно повльний (у порвнянн з ншими рослинними спвтовариствами) кругообг органчних речовин в лс.

Найбльшими лсовими бомами так:

20 березня в усьому свт вдзначаться Мжнародний денек лсу або Всесвтнй денек захисту лсв, який був заснований в 1971 роц. нцатором установи даного Денька виступила вропейська конфедераця сльського господарства на 23-й Генеральнй Асамбле в 1971 роц, ця дея була пдтримана Всесвтньою Продовольчою сльськогосподарською органзацю при ООН.

З тих пр щорчно з нцативи ООН 20 або 21 березня, як привд пронформувати суспльство про важливсть збереження лсв, вдзначаться Мжнародний денек лсу (International Day of Forests). Причому було прийнято ршення про святкування цього денька саме в день осннього рвнодення в Пвденнй пвкул весняного рвнодення в Пвнчнй пвкул (останн, за традицю, вважаться першим днем весни эмблемой нового життя та нових починань).

Проблема збереження лсу та його багатств стоть сьогодн в ряду найважливших екологчних завдань для всх кран свту. В останн роки тенденц, пов'язан з втратою лсв Земл, викликають тривогу не тльки у екологв, але й у всього мжнародного спвтовариства.

В даний час загальна площа лсв на планет склада приблизно 38 млн. кв. км (це близько третини площ суш), з яких 13% належать до природних територй, що охороняються.

Лси - леген нашо планети, вони мають неоцненне екологчне, соцальне та економчне значення - беруть участь у формуванн клмату планети, забезпечують киснем, переробляють шкдлив викиди, збергають водн ресурси, середовищем снування безлч рослин тварин, забезпечують жу здорове середовище для людей, допомагають зберегти родючсть грунтв ландшафти ...

Однак, з кожним деньком площа свтових лсв неухильно скорочуться.

Насамперед це пов'язано з зростанням чисельност населення перетворенням лсових територй для рзних людських потреб.

За деякими експертними оцнками, за останн 10 тисяч рокв людина знищила 26 млн. кв. км лсв.

Поряд з цим, лси гибнуть вд пожеж, незаконно вирубки, природних катастроф, впливу комах-шкдникв, хвороб та нших обстоятельств. А скорочення площ лсових масивв веде до непоправних негативних процесв, що мають глобальне значення для вс природи життдяльност всього людства.

У зв'язку з цим, основним завданням Мжнародного дня лсу привернення уваги жителв планети до проблеми збереження лсв, нформування про означаемсть лсових екосистем, х дйсного стан, основн заходи х захисту та вдновлення.

Оскльки процеси скорочення площ лсв та х деградац стали мжнародними неуввязками, як вимагають спльного ршення усма кранами, то ООН закликала вс держави-члени ООН пдтримати проведення цього денька спецальними заходами.

У цей денек повсюдно в бльшост кран свту проводяться рзномантн акц та входи, спрямован на захист лсв зелених насаджень, - це й нформацйн заходи, всляк конкурси виставки, кампан з висадки дерев, рзн флешмоби.

Багато таких заходв громадських та екологчних органзацй проходять за пдтримки представникв органв влади. У тому числ, крани-члени ООН досягли вдповдних домовленостей тепер здйснюють ряд заходв в рамках цлеспрямовано полтики лсовдновлення та лсорозведення.