Немембранний органод клтини, бере участь у босинтез блка?

22.11.2014

Немембранн органели:

1. Рибосоми складаються з двох субодиниць нервного розмру велико малюсенько, на як вони можуть диссоциировать.

Малюсенька субчастца рибосоми вдповда за генетичн, декодуюч функц; велика за бохмчн, ферментативн.

До складу рибосом входять блки (рРНК). Молекули рРНК складають 50-63% маси рибосоми утворюють структурний каркас. Розрзняють два основних типи рибосом:

еукаротичн (з константами седиментац цло рибосоми 80S, малюсенько субодиниц

40S, великий 60S);

прокариотические (вдповдно 70S, 30S, 50S).

Рибосоми можуть обднуватися в полрбосоми полсоми. У таких комплексах вони повязан один з одним одню молекулою РНК.

Субодиниц рибосоми еукарот утворюються в полсом. Обднання субодиниць в цлу рибосому вдбуваться в цитоплазм, як верховодило, пд час босинтезу блка.

функця:

Синтез блка.

2. Цитоскелет клтини утворений микротрубочками микрофиламентами, клтинним центром. функц:

визнача форму клтини,

бере участь у рухах,

в подл та перемщених само клтини,

у внутршньоклтинному транспорт органодв та окремих сполук,

фксу органели в певному мсц.

3. Клтинний центр утворений центриолями (дплосома) ущльнено цитоплазмою

Центросферой.

Центриоль явля собою цилндр, утворений девятьма групами з трьох злилися мкротрубочок (9 триплетв), зднаних мж собою через певн нтервали поперечними зшивками.

Формула мкротрубочок центриолей: (9 * 3) +0. У центр мкротрубочок нема. У клтинах вищих рослин, нижчих грибв деяких найпростших центриолей нема. Центриоли вдносяться до самовдтворюються органоидам цитоплазми. Вони виникають в результат дуплкац.

Ядро клтини складаться з ядерно оболонки, кароплазми (нуклеоплазма, ядерний ск), хроматину, ядерець.

Ядерна оболонка складаться з двох мембран. Мж мембранами вузька щлина, заповнена напврдким речовиною. У деяких мсцях обидв мембрани зливаються один з одним, утворюючи ядерн пори, через як вдбуваться обмн речовин мж ядром цитоплазмою. Зовншня ядерна мембрана з боку, звернено в цитоплазму, покрита рибосомами, що додають й шорстксть, внутршня мембрана гладка. Вирости зовншньо ядерно мембрани зднуються з каналами ендоплазматично мереж, утворюючи дину систему сполучених каналв.

Кароплазма внутршнй вмст ядра, в якому розташовуються хроматин одне або клька ядерець. До складу ядерного соку входять рзн блки (в тому числ ферменти ядра), вльн нуклеотиди.

Ядерце явля собою округле щльне тльце, занурена в ядерний ск. Кльксть ядерець залежить вд функцонального стану ядра може коливатися вд 1 до 5 -7 бльше (навть в однй тй же клтин). Ядерця виявляються тльки в неделящхся ядрах, пд час мтозу вони зникають, а псля завершення подлу виникають знову.

Ядро не самостйною структурою ядра.

Ядерце це скупчення рРНК рибосомальних субодиниць на рзних етапах формування. Гени р-РНК займають певн длянки одн або деклькох хромосомах називаються ядерцевих органзаторв, в област яких утворюються ядришк.Таке длянки в метафазних хромосомах виглядають як звуження називаються вторинними перетяжками.

Хроматином називають грудочки, гранули та сетевдние структури ДНК ядра, нтенсивно забарвлюються деякими барвниками вдрзняються за формою вд ядерця. розрзняють:

еухроматин деспралзованние (розкручен) длянки хроматину, що мають вигляд тонких, нерозпзнаних при свтловй мкроскоп ниток, слабо забарвлюються генетично активних; гетерохроматин спраль ущльнен длянки хроматину, що мають вигляд грудочок або гранул, нтенсивно забарвлюються генетично активних. Конструктивний гетерохроматин утворений тльки нетранскрбруемой ДНК. Його роль поляга в пдтримц загально структури ядра, прикрпленн хроматину до ядерно оболонц, взамне впзнавання гомологчних хромосом у мейоз, подл сусднх структурних генв, участ в процесах регуляц х активност. Факультативний гетерохроматин представлений у вигляд грудочок, що не транскрибуться.

Босинтез блка вдбуваться у цитоплазм, а саме на рибосомах, як там знаходяться. Рибосоми - немембранн органом. Отже, босинтез блка вдбуваться у немембранних органелах.