реферат на тему рослини мандривники

Рзномантнсть разумов життя обумовлю рзномантнсть способв поширення. Щоб вижити дати потомство, кожний вид пристосовуться на свй лад. Вд того, наскльки винахдливо забезпечу вн продовження роду, залежить процвтання виду, його розвиток. Змна умов снування вимага вдповдно реакц живих органзмв. Пристосуватися значить жити, навпаки: вид, що не може пристосуватися до нових разумов, приречений на загибель. Позитивна реакця на дю нового фактора еволюц нада виду певно переваги над ншими.

У рослинному свт вплив на природу господарсько дяльност людини став одним з наймогутнших факторв еволюц. Деяк рослини систематично винищувалися, решта страждала вд змнення вологост рунту, випасу, викошування, витоптування. Частина видв втратила свох запилювачв, нш не витримали високу концентрацю в рунт хмчних речовин тощо.

Для рослин, ндиферентних до господарсько дяльност людини, поява такого фактора не мала виршального значення. Вони не гибли, але й скористатися перспективою, яка вдкривалася тепер у поширенн даспор, не могли. По-перше, не вс види мали вдповдн пристосування до антропохор. По-приятеле, рослини, звикл до певних умов снування, хоч х насння випадково заносилося в ншу мсцевсть, гибнули на далекй чужин. Це вдбувалося тому, що вони не були здатними пристосуватися до нших природних умов: клматичних, рунтових, режиму вологост, мсцевих рослинних угруповань, бо, як кажуть ботанки, мали вузьку екологчну амплтуду. Але були й нш. нш рослини, перебравшись на екотопи, створен людиною, продовжували нормально снувати. Господарська дяльнсть людини набагато спростила х поширення. Так винятково пластичн й життздатн види могли б розселитися по всх материках, якби на перешкод не ставали моря й океани, а в границах материкв широкий рки, безмежн пустин висок грськ хребти, вкрит вчними снгами. Можливсть подолати ц перешкоди нада м людина, яка в процес господарсько дяльност проклада шляхи сполучення мж материками та мсцевостями з специфчними умовами снування.

Вдмннсть антропохорного естественного методв розповсюдження поляга у дальност, масовост, швидкост першого з их. Дальнсть збльшу шанс дстатися придатно для зростання мсцевост. Масовсть забезпечу успшну колонзацю нового краю. Швидксть да можливсть найвддаленшу мандрвку завершити до того, як наснина втратить схожсть.

Пристосуванням до антропохор також висока плодючсть. Адже чим бльше даспор ма рослина, тим бльше шансв, що якась х частина потрапить у мсцевсть, придатну для життя, що клька з них дадуть початок новй колон.

Особливо пдвищилися шанси здатних до антропохор рослин, що ростуть у безпосереднй близькост до житла людини. Таким видам легше скористатися здобутками цивлзац , подолавши тисяч клометрв у кишен пасажира, в мшку з семенем тощо потрапити в ншу мсцевсть. Тому в деяких рослин навть не виникли яксь особлив пристосування до поширення.

Важливою умовою успшного закнчення подорож наявнсть на кнцевй зупинц належного екотопу. Вдсутнсть вльного мсця в рослинному покрив ново мсцевост, хоч вона знаходиться в межах потенцального ареалу, завжди була одню з найбльш вагомих перешкод у розповсюдженн рослин. Няк найефективнш способи розповсюдження, няк нш переваги не допоможуть рослин оселитися в цлинному степу або пралс, тобто незайманному угрупованн з рзномантним багатим видовим складом, де кожний вид займа свою екологчну ншу, а вс разом створюють диний злагоджений органзм. Забють непроханого гостя навколишн трави, засохне вн, не встигнувши й прорости.

Там, де рослинний покрив зруйнований зявилися вльн екологчн нш, природн рослинн угруповання втратили свою рвновагу, конкуренця з боку мсцево флори дуже послаблена. Таке рослинне угруповання вже не здатне протистояти заселенню територ ншими рослинами.

Просто оселитися рослинам там, де природний рослинний покрив зруйнований розорюванням, житловим, промисловим чи транспортним будвництвом. Придатн до колонзац адвентивними рослинами штучн, наприклад, насипн грунти уздовж залзниць та нших шляхв сполучення. Подбн длянки виникали вже з перших крокв господарсько дяльност людини, особливо у процес освоння земель пд сльськогосподарськ угддя. З часом нтенсивний розвиток сльського господарства, технки та економки, урбанзаця (будвництво мст), розширення сфери дяльност суспльства призвели до замни на величезних просторах природних ландшафтв культурними до стотних змн аборигенно (мсцево) рослинност. Нин близько 40 % поверхн Землю

сну безлч рослин мандрвникв навть можна сказати що вс рослини як снують на земл вс вони мандрвниками. Рослина як людина не може проживати на одному мст вона мандру в пошуках нового мсця (домвки) А чи можуть рослини самостйно мандрувати без людського втручання? Адже в сучасному свт майже вс рослини мандрують за допомогою людини. Звичайно можуть. З допомогою втру насння рослин мандру на нш територ.Саме поняття рослини мандрвникиразговаривать про те, що це рослини як здатн до мандрв ( перемщення на нш територ ). Наприклад: кукурудза, яблуня, персик, картопля та багато нших рослин.А чи можуть рослини самостйно мандрувати без людського втручання? Адже в сучасному свт майже вс рослини мандрують за допомогою людини.Звичайно можуть. З допомогою втру насння рослин мандру на нш територ.