Загальна черта хвойних.СРОЧНО!!!

Хвойн найпоширеншими серед всх голонаснних рослин. За свою означаемстю в природних спвтовариствах вони мцно займають приятеле мсце псля покритонаснних. Хвойн надзвичайно обширно використовуються в господарськй дяльност людини.

Переважна бльшсть хвойних деревами, але невелика кльксть чагарникових форм. Один вид -паразтаксус обпалений -является справжнм паразитом. Оскльки вс вони мають моноподальним тип розгалуження, для хвойних отличительна наявнсть добре вираженого верхвкового пагона, у якого протягом всього життя рослини збергаться апикальная меристема. дяльнсть забезпечу необмежений верхвковий рст, при цьому бчн глки закладаються по спрал. Саме тому у багатьох видв хвойних утворються крона верно конусоподбно форми. Однак нижн глки у старих дерев тривалий час збергаються злее у тньовитривалих видв (наприклад, у ялини), а у свтлолюбних (наприклад, у сосни) швидко вдмирають, через що х ствол на значнй вдстан вд земл виявляться позбавленим глок. При механчному пошкодженн верхвки головного пагона втрати апкально меристеми рст рослини у висоту на деякий час припиняться, але потм почина посилено розвиватися найближча до верхвки бчна глка, яка бере на для себя функц головного пагона. Однак при цьому може порушуватися правильна форма крони. Для захисту верхвково меристеми вд всляких факторв на Апекс глок багатьох хвойних утворюються свордн ковпачки з щльно прилеглих один до одного лусок.

Якщо головний втечу у хвойних характеризуться необмеженим верхвковим ростом, то бчн глки багатьох видв нередко мають обмежений рст. Так укорочен пагони називаються брахбластам (грец. Brachys краткий, blastos паросток), на вдмну вд нормальних пагонв з необмеженим ростом ауксбластов (грец. Auxano збльшую, зростаю, blastos -росток). Нердко функцонуюч листя злее на вкорочених пагонах, наприклад, у сосни (рис. 221), а на довгих вони не розвиваються. Тим часом у ряду видв (модрини, кедра) нормальн листя утворюються на обох типах пагонв.

Багато хвойн живуть дуже довго. Зокрема, виростають в Пвнчнй Америц Секвоядендрон (як ми вже вище говорили) можуть досягати 3000 рокв, а вк 1-го з примрникв ншого пвнчноамериканського довгожителя сосни довговчно фахвц оцнили в 4900 рокв! Зрозумло, постйний верхвковий прирст протягом такого значного промжку часу дозволя цим деревам купувати востину циклопчн розмри. Той же секвойядендрон сяга бльше 100 м висоти при товщин стовбура 12 м, за що цлком обрунтовано отримав назву мамонтове дерево.

Бльшу частину обсягу стебла становить деревина, а кожура серцевина розвинен вдносно слабо. Особливо це отличительно для старих дерев. Вся ксилема хвойних складаться з трахедв, судини у их не виявлено. Причому протягом тисячолть вдбувалося послдовне зменшення довжини трахедв. Провдна здатнсть ксилеми хвойних дуже висока, чому в чималому ступен сприя наявнсть в трахедв облямованих пр з ТОРУС (бльш докладно про це розказано в роздл, присвяченому проводять тканинам). Провдн елементи флоеми (ситовидн клтини) ще не мають супроводжуючих клтин, а ситовидн поля розташовуються на бчних стнках. Сам провдний цилндр хвойних явля собою ендархной евстель.

Мж ксилемою флоемой розташовуться камбй, що забезпечу хвойним вторинне потовщення стебла. А оскльки в умовах сезонного клмату дяльнсть камбю залежить вд пори року, в стеблах бльшост хвойних утворюються добре виражен кльця щорчного приросту деревини. Багаторазове закладення пердерми дяльнсть феллогена призводять з часом до утворення на перифер стебла товстого шару крки. Характерною особливстю класу слабкий розвиток паренхми в стебл. Однак можна виявити у вигляд дуже вузьких променв (з 1-го або двох рядв клтин) в промжках мж рядами трахедв. Крм того, паренхма може оточувати численн смолян ходи. Сам смолян ходи (або канали) також отличительною ознакою для бльшост хвойних. Вони розташовуються в кор деревин стебла, а у деяких видв, крм того, ще й в листках.

Листя у хвойних завжди цльн (зрдка листова пластинка може мати нервн кра). Поздовжн поперечн розмри листя обширно варюють. Причому у переважно бльшост хвойних поздовжн розмри багаторазово перевищують поперечн (див. Рис. 222). Так сильно витягнут голчаст листя називаються хвою. Довжина окремих хвонок коливаться вд 1-го сантиметра у ялини до 45 см у вироста в Пвнчнй Америц сосни болотно (найдовш листя серед нин живих хвойних взагал).