поняття про опору та рух

В укранському антифашистському рус Опору снувало дв теч: радянський рух Опору (партизани пдпльники) та нацонально-визвольний рух Опору на чол з ОУН.

Прагнув до вдновлення статусу Украни у склад СРСР. Наприкнц 1942 р. в Укран дяло 800 партизанських загонв. х д координував Укранський штаб партизанського руху на чол з Т.Строкачем. Виникли велик партизанськ загони з'днання на чол з С.Ковпаком, М.Попудренком, Сабуровим, Федоровим, .Боровиком, П.Вершигорою, М.Наумовим та ншими.

Формами боротьби партизан були:

- диверс на комункацях ворога, знищення лнй зв'язку, дорвейг, моств;

- розгром ворожих штабв;

- диверс на залзницях. Ултку 1943 р. розгорнулася операця "рейкова вйна";

- рейди в тил ворога (найбльш вдомий Карпатський рейд С. Ковпака).

В Укран дяло 23 пдпльних обкоми КП(б)У; 9 пдпльних обкомв комсомолу, як органзовували диверс, здйснювали розвдувальн операц.

Загальна чисельнсть партизан пдпльникв в Укран за роки вйни становила за рзними джерелами вд 500 тис. до 180-220 тис. осб.

Найбльш масовою верствою населення, яка безвдмовно йшла за радянською владою, була молодь. У нацистському документ "Наслдки нмецького управлння в зон групи армй "Пвдень" з цього приводу, зокрема, говориться: "...радянська молодь глибоко засвола положення бльшовизму. З молод склалася бльшсть активств боротьби за справу рад. Банди (партизани - авт.) утворювалися переважно з молод".

Створення Укранського штабу партизанського руху, координаця дй, матеральна пдтримка з Велико земл, застосування радянськими партизанами ефективних методв боротьби проти окупантв перетворили радянський партизанський рух на важливий чинник вйни, фактично на справжнй "другий фронт".

Прагнув до вдродження незалежно укрансько держави.

До початку вйни ОУН спвробтничала з нмцями. У нмецькй арм був утворений "Легон укранських нацоналств". ОУН розраховувала на сприяння Нмеччини у вдновленн укрансько державност. Проте, спроба проголошення у Львов 30 червня 1941 р. самостйно укрансько держави не була пдтримана Нмеччиною. Гестапо заарештувало всх членв новоствореного уряду на чол з Я.Стецьком, кервника ОУН С.Бандеру. Проти ОУН розпочалися репрес. У вдповдь ОУН почала створювати партизанськ загони, як у жовтн 1942 р. об'дналися пд назвою Укранська повстанська армя (УПА) на чол з Романом Шухевичем (псевдонм - Тарас Чупринка). ОУН-УПА не припиняла також антирадянсько антипольсько дяльност.

Розгорнутий терор проти захдноукранських областей, членв ОУН, свавлля нмецько адмнстрац, грабунки, примусова праця, вивз молод до Нмеччини - все це викликало посилювало анти-нмецьк настро, як переростали у рух Опору, що з кожним деньком ставав усе органзованшим дяльншим.

УПА розраховувала лише на власн сили пдтримку мсцевого населення. Мережа оунвського пдплля охопила не тльки захдн, а центральн, схдн, пвденн райони Украни, де ОУН дяла пд девизами: "Погибель Гтлеру!", "Погибель Сталну!", "Радянська влада - без бльшовикв!".

Водночас з боротьбою проти нмецьких окупантв та радянських партизан УПА довелось виршувати складну делему укрансько-польських вдносин, як мали сторичн корння час вд часу загострювалися до збройно конфронтац.

Основними об'ктами партизанських дй з боку УПА були:

- нмц та х союзники;

формування Арм Крайово та польське населення; радянськ партизанськ загони, а згодом - пдроздли Червоно арм.

Намагаючись утвердити для себя у захдних регонах Украни як "третя сила", УПА злее у жовтн-листопад 1943 р. провела 47 бов проти нмцв 54 бо проти радянських партизан.

Слд зауважити, що в ОУН не було дност щодо стосункв з нмцями. Започаткований на Волин та Полсс повстанський рух поширювався на нш регони Украни. Чисельнсть УПА за рзними даними становила вд 30-40 тис. до 100 тис. бйцв.

Таким чином, Украна була охоплена масовим рухом Опору, але через глибок деологчн суперечност мж двома його течями точилася жорстока боротьба.

Так, Карпатський рейд партизанського з'днання С.Ковпака влтку 1943 р. призвв до кривавих бов мж оунвськими радянськими партизанами. А весною 1944 р. бля Рвного УПА розбила автоколону штабу командуючого 1-м Укранським фронтом генерала М.Ватутна, сам генерал був тягостно поранений помер.

З приходом Червоно арм в Захдну Украну ОУН, залишаючись на платформ незалежност, оголосила вйну сталнському режиму. Радянське командування для боротьби з УПА створило окрему армю НКВС. Боротьба сторн продовжувалася до середини 50-х рр. носила надзвичайно жорстокий, кровопролитний нрав.