Написати про  укранський заповдник.Тльки не Асканя нова

http://www.horting.org.ua/node/789

вот здесь есть много их

Луганський державний заповдник загальною площею 988 га, створений у 1968р.

Розташований в Луганськй област. Пдпорядкований Академ наук УРСР. Складаться з двох флалв Стрлецького стенку (494 га), вилученого з Укранського тонового заповдника, та Кондрашвського лсництва (494 га) Станично-Луганського лсгоспзагу. Дирекця заповдника знаходиться у селищ Станично-Луганське му. Створенням заповдника переслдуються так основн цл: збереження, охорона збльшення поголв'я цнного зникаючого виду вихухол звичайного, який з границах УРСР залишився лише в деяких урочищах Кондрашвського сумжних лсництв; збереження естественного комплексу степово рослинност дико степово фауни (насамперед байбака) у Стрлецькому цлинному степу.

Кондрашвське лсництво розташоване в заплав надзаплавнй терас р. Сверського Днця, характеризуться рзномантними: умовами мсцезростання. Лсов угддя складаються з соснових, дубових, вльхових, тополевих та вербових деревостанв, що чергуються з луками та озерами (х здесь 7), як поросли рогозою, очеретом, осоками та лататтям. В озерах водяться рзн водоплавн птахи, багато риби, а також вихухоль. Окрем озера мають пдземн джерела, з яких вони поповнюються чистою водою. Ц умови, а також пишний розвиток в озерах рослинного тваринного свту с досить сприятливими для життя розвитку вихухол. дан, що вихухоль подекуди збергся в заплавах рчок Айдара, Деркула, Красно Жеребця.

Стрлецький степ (розташований поблизу ст.. Чартково у Мловському район Лугансько област. Належить до рзиотравно-типчаково-ковилових степв схдного варанту. Степ займа бльш-менш рвнинне плато з клькома неглибокими колодами глибокими ярами по його периметру. В утворенн рослинного покриву помтну роль Вдграють злаки (насамперед рзн види перисто КОКолотили (67 видв), типчак, тонконг, стоколос, ввсюнець та н.

Досить поширен в умовах цього степу рзн трави з класу дводольних, так зване барвисте рзнотрав'я. На окремих длянках основний фон утворюють бабки, або шавля поникла е мрачно-синми квтками; зустрчаться також залзняк з рожевим цвтом, пылайцвт з большими золотавими квтками, рзн бобов трави (вика, чина, громовик, астрагал), незабудка, дев'ясил, лабазник, синяк, п-он вузьколистий та багато нших. Всього в степу зроста близько 4.00 видв вищих рослин, з их 235 степових, 40 лучних, 17 видв пов'язан з лсовою екологю, б з псками, 9 з крейдою та близько ЗО бур'янв. Особливстю Стрлецького степ значне поширення рзних чагарникв як на плато, так по схилах. Мсцями суцльн труднопрохдн зарост утворю дереза степова, терен, шипшина, мигдаль низький, або бобвник; крм того, здесь зростають жостр, бруслина, степова вишня, ожина, таволга, рокитник, дрк та н.

Протягом вегетацйного перхвалу квткове (вбрання степу клька разв змню сво барви. Особливо привабливим красивим степ повесн, если яскраво цвтуть пролски, брандушки, фалки, воронець, горицвт, сон-травка та нш трави. Незабутн враження оправля масове цвтння перисто ковили. При найменшому втр степ нагаду в цей час розбурхане море.

Цкавим тваринний свт степу. З хижакв тут зарестрован степовий тхр, лисиця. Гризуни представлен безлччю ховрахв, полвок, хом'якв. Особливстю степу сумжних мсцевостей значне поширення здесь бабака рдксного зникаючого гризуна, який у недавньому був поширений майже по всй степовй еон Украни. Зараз вн вбергся лише в клькох мсцях знаходиться пд охороною держави.

Стрлецький степ цнна пам'ятка природи, де протягом ряду рокв ведуться стацонарн дослдження степово рослинност (динамка, продуктивнсть, хмчн екологчн взамини маж рослинами та н.). Степ також базою, де студенти проходять виробничу переддипломну практику.