Доклад о вирусах на украинском языке

Врус (лат. virus - отрута[2]) - неклеточный нфекцйний агент, який може вдтворюватися тльки усередин живих клтин[комм. 2]. Вруси вражають вс типи органзмв, вд рослин тварин, бактерй архей[3] (вруси бактерй зазвичай називають бактерофагами). Виявлен також вруси, що вражають нш вруси (вруси-сателти).

З часу публкац у 1892 роц статт Дмитра ванвського, опису небактеральний патоген рослин тютюну, вдкриття у 1898 роц Мартном Бейеринком врусу тютюново мозаки[4] було детально описано понад 5 тисяч видв врусв[5], хоча припускають, що х снують мльйони[6]. Вруси виявлен майже в кожнй екосистем на Земл, будучи найчисленншою бологчною формою[7][8]. Вивченням врусв займаться наука врусологя, роздл мкроболог.

Врусн частинки (врони) складаються з двох чи трьох компонентв: генетичного матералу у вигляд ДНК або РНК (деяк, наприклад ммвруси, мають обидва типи молекул); блково оболонки (капсида), захища ц молекули, , в деяких випадках, - додаткових лпдних оболонок. Наявнсть капсида вдрзня вруси вд вирусоподобных нфекцйних нукленових кислот - вироидов. В залежност вд того, яким типом нукленово кислоти представлений генетичний матерал, видляють ДНК-вмсн вруси РНК-вмсн вруси; на цьому принцип заснована класифкаця врусв по Балтмору. Ранше до врусв також помилково вдносили прони, однак згодом виявилося, що ц збудники являють собою особлив нфекцйн блки не мстять нукленових кислот. Форма врусв варю вд просто спрально та косаедрчеськой до бльш складних структур. Розмри середнього врусу становлять близько одн сото розмрв середньо бактер. Бльшсть врусв занадто мал, щоб бути чтко помтними пд свтловим мкроскопом.

Вруси облгатними паразитами, так як не здатн розмножуватися поза клтиною. Поза клтини врусн частки не виявляють ознаки живого ведуть для себя як частинки бополмерв. Вд живих органзмв, як внутршньоклтинними паразитами, вруси вдрзняються повною вдсутнстю главного енергетичного обмну вдсутнстю найскладншого елемента живих систем - апарату трансляц (синтезу блка), ступнь складност якого перевищу таку самих врусв.

Поява врусв на еволюцйному древ життя мрачно: деяк з их могли утворитися з плазмд, невеликих молекул ДНК, здатних передаватись вд одн клтини до ншо, в той час як нш могли статися вд бактерй. В еволюц вруси важливим засобом горизонтального переносу генв, що зумовлю генетичне рзноманття[9].

Вруси поширюються багатьма методами: вруси рослин нередко передаються вд рослини до рослини комахами, що харчуються рослинними соками, наприклад, попелицями; вруси тварин можуть поширюватися комахами, так органзми вдом як переносники. Врус грипу поширються повтряно-крапельним шляхом при кашл та чханн. Нраврус ротаврус, зазвичай викликають врусн гастроентерити, передаються фекально-оральним шляхом при контакт з зараженою жею або водою. ВЛ одним з деклькох врусв, що передаються статевим шляхом при переливанн заражено кров. Кожний врус ма певну специфчнсть до господарв, определяющуюся типами клтин, як вн може нфкувати. Коло господарв може бути вузьким або, якщо врус вража багато видв, широкий[10].

У тварин врусн нфекц викликають мунну вдповдь, яка найчастше призводить до знищення хвороботворного врусу. мунна вдповдь також можна викликати вакцинами, що дають активний набутий мунтет проти непосредственно врусно нфекц. Однак деяких врусв, у тому числ збудникв Снду та врусних гепатитв, вдаться вислизнути вд мунно вдповд, викликаючи хрончну хворобу. Антиботики не дють на вруси, проте було розроблено деклька противрусних продуктв.