що таке смолян ходи

Смолян ходи - система розгалужених каналв в стеблах, коренях (рдше) в лист рослин, порожнину яких зсередини вистелена клтинами залозистогоептелю. Мстять рзн смоли ефрн масла.
Для деревини хвойних порд характерн смолян ходи. Вони являють собою тонк наповнен смолою канали та в деревин сосни, кедра, модрини та ялини; в деревин смереки, тиса ялвцю смоляних ходв нема. У стовбур розрзняють вертикальн горизонтальн смолян ходи.
Горизонтальн ходи проходять по серцевинних променях повязан з вертикальними в загальну Смолоносн систему. Неозброним оком можна розглянути тльки вертикальн смолян ходи, як на поперечному розрз помтн в пзнй зон рчних шарв у вигляд блуватих крапок; основна маса х (2 / з загально клькост) у сосни кедра зосереджена в пзнй зон деревини. Найбльше смоляних ходв мстить сосна, а найбльш великих розмрв вони досягають у кедра. Даметр х у сосни в середньому 0,1 мм, у кедра сибрського 0,14 мм, у ялини 0,09 мм, у модрини 0,08 мм. На 1 см2 поверхн поперечного розрзу деревини ялини налчуться вд 32 до 100 вертикальних смоляних ходв. На поздовжнх розрзах вертикальн смолян ходи представлен борозенками рзно довжини (10-80 см). У нижнй частин стовбурв ли довжина х досяга до 70 см, у верхнй 40 см; у модрини вдповдно 30 15 см.
Обсяг смоляних ходв дуже малий. Так, в деревин Веймутова сосни, у якй смолян ходи найбльш, вони займають злее 0,7% загального обсягу деревини, причому обсяг вертикальних ходв в 6 разв бльше обсягу горизонтальних. У деревин ялини модрини, у яких розмри смоляних ходв менше, х обсяг рдко досяга 0,2% загального обсягу деревини. Внаслдок такового незначного обсягу смолян ходи сам по соб не можуть впливати на властивост деревини, але заповню х смола пдвищу стйксть деревини проти гниття, дещо знижу вологопоглинання деревини збльшу теплотворну здатнсть. Смолян ходи мають важливе значення при пдсочц, в результат яко видобувають рдку смолу (живицю) з зростаючих дерев, головним чином сосни. У деревин деяких листяних порд зустрчаються так зван камедних ходи; серед наших порд вони у фсташки, причому в деревин горизонтальн (проходять по серцевинних променях), а в кор - вертикальн.