1.Порвняйте повсякденне життя населення укранських земель у 15-16 ст
2.Чинники,що мали

Близько 80 % населення Украни становило селянство. До середини XVII ст. Воно не создавало однордно верстви, а складалося з рзних груп з рзними обовязками, як тльки згодом зблизилися злилися в дину селянську верству.
Правове становище селян XIVXV ст. Залежало вд правового становища сл. снувало право руське, волоське, нмецьке, шляхетсько-польське. У селах руського права спостергаються залишки давнього громадського ладу. Основою господарства було дворище з 510 димв-хат. Господарством займалася велика отчизна, що приймала пдсусдкв, потужникв тощо. Деклька дворищ создавали громадину, яка обирала старшого (тивуна, отамана). Громадина малюсенька спльн лси пасовиська, рибн озера тощо. Вона контролювала адмнстрацю трибунал, уплачивала данину, утримувала церкву священика. Кльканадцять громад становили волость на чол з отаманом. Його обирала вся громадина (вче або копа). На таких вчах вдбувалися й суди так зван копн суди.
Щодо селянства, то спочатку були три основн категор смерди (вльн), невльники (слуги, раби), напввльн (закупи). Вльн селяни мали власн земл.
У XVI ст. Пд впливом польського права вдбуваться еволюця права землеволодння селян. Селянську землю вважають належною держав або панам шляхт. Прагнення держави унфкувати й обмежити розмр дворищенського землеволодння, збльшити тягло селян викликало видання 1557 р. Устави на воолочи. Визначено розмр воолочи приблизно вд 16,8 до 21,3 га залежно вд мсцевост. Путн бояри та панцерн слуги дставали по дв воолочи. Решту земл передано шляхт, осадникам. Обмежено право переходу селян, для их встановлено низку натуральних повинностей (у звязку з збльшенням експорту збжжя до вропи).
Залежно вд повинностей селяни подлялися на три категор:
1. Тягл селяни. Вони працювали на пана з свою худобою (810 днв на рк, потм 24 дн на тиждень). Окрм прац у пол сплачували рзн податки грошов та натуральн. Пани сплачували з населення держав податок натурою: збжжям, медом, худобою. Селяни виконували також державн повинност повоз-пдвденьке, направа шляхв, моств, сторожування тощо.
2. Ремсники й службов селяни. Були цл села ковалв, колсникв, ткачв, пекарв та н. Вони створювали сотн, яких очолював сотник. До службових селян належали рибалки, бортники, конюхи, котр жили здебльшого бля фортець.
3. Чиншов селяни або данники. Платили чинш або данину з власно земл медом, збжжям, шкрою, птицею-тощо.
Так селяни стали повнстю залежними вд пана людьми, пдневльними, крпаками, х правове становище мало quot;чим вдрзнялося вд рабського. Селянське самоуправлння також було лквдоване. Феодали отримали змогу втручатися навть в особисте життя селян давали чи не давали .дозвл на шлюб, похорон (беручи за дозвл плату), примушували селян користуватися тльки панськими млинами та шинками, як нередко здавали в оренду вреям. Навть церкви здавали в оренду. За можливсть користуватися ними з селян теж брали плату. Селян зневажали, не вважаючи за повноцнних людей. Польське панство та шляхта називали х худобою, бидлом.