для чого потрбна споживча освта

У перод дошкльного дитинства набуваються життв навички, вдбуваться оволодння унверсальними засобами життдяльност, комплексом унормованих методв форм соцально нтеграц, регуляц поведнки, пзнання, сплкування з людьми, оцнки та знакчного позначення зовншнього внутршнього свтв. Таким чином, вдбуваться становлення базисного рвня особистсно культури дитини, соцалзаця, що рунтуться на багатьох чинниках, чльне мсце серед яких займа оволодння системою споживчих знань.

Упродовж останнх рокв в нашй держав розроблена Концепця споживчо освти для загальноосвтнх навчальних закладв (у рамках проекту Спльнота споживачв та громадськ обднання). Аналз [5] да можливсть зробити наступн узагальнення:

Провдна дея споживчо освти пдростаючого поколння на сучасному етап поляга в тому, що вона:

сприя набуттю вмнь робити власний споживчий вибр;

навча дяти вдповдно до ситуац (наприклад, у тих випадках, коли порушуються споживч права);

допомага у формуванн життвих компетенцй.

Концепця споживчо освти включа в себе так складов - опис споживчих знань та шляхи х реалзац.

Споживч знання в структур особистост:

формують рацональне споживче мислення;

базуються на законах споживання;

задовольняють природн потреби людини;

забезпечують яксть особистого та суспльного життя;

сприяють розумнй адекватнй поведнц в процес споживання продуктв послуг.

Шляхи реалзац споживчих знань:

рацональна поведнка;

нформування та консультування населення;

розвиток економчного мислення;

адаптаця до реального життя.

Стрижнем споживчо освти виховання вдповдально особистост, яке передбача:

здатнсть до використання набутих знань та вмнь у власнй життдяльност;

творче розвязання заморочек, розвиток умння критично мислити;

рацональне опрацювання рзномантно нформац;

прагнення змнити на краще сво життя життя сво крани.

У кнцевому итог отримання споживчих знань формуться комплекс компетентностей:

разумння: жити дяти в ринкових умовах; захищати сво права споживача; впливати на розвиток правово та споживчо свдомост громадян, х культури; робити рацональний вибр; оцнювати рвень достоврност нформац; для прийняття ршень займати активну громадянську позицю; розвязувати актуальн проблеми повсякденного життя;

навички: володння прийомами рацонально споживчо поведнки; використання унверсально модел споживання; володння ефективними процедурами претензй споживачв; толерантнсть поведнки та стратег конструктивно дяльност; оформлення ведення длових паперв; отримання нформац про товари послуги;

ставлення: вдкритсть; свобода; демократичнсть; безпека; соцальна рвнсть справедливсть; активнсть; повага до ншого та його прав; готовнсть до спвпрац; вдповдальнсть за сво д; висока правова та споживча культура;

знання: про загальнолюдськ, нацональн цнност; полтико-правов знання; соцально-економчн знання; соцокультурн знання; здоров'язбергаюч знання [3; 5].

Проте залишилося поза увагою дослдникв дошклля як початкова освтня ланка. Адже дитина з моменту опанування мовними дефнцями використову в свому лексикон так поняття як споживач, споживчий кошик, споживання, виробник, товари, продавець тощо. У перод дошкльного вку дитина почина усвдомлювати для себя споживачем, у не розвиваться розумння, як товари й для чого купують батьки чи нш члени родини, може пояснити х призначення, поступово розширюючи поглиблюючи сво власне споживацьке Я. Тому потреба дослдити питання формування в дошкльникв споживчих знань та вплив х на процес соцалзац.

Ми виходимо з такового наукового припущення: споживча освта одним з чинникв пристосування дтей до нових швидко змнних разумов життя. Актуальнсть введення в змст преподавательчного процесу дошкльних навчальних закладв споживчо освти поляга в необхдност формування у дошкльникв рацонального споживчого мислення, що рунтуться на законах споживання та природнй потреб кожно особистост в яксному й безпечному добробут, природному прагненн до полпшення якост особистого та суспльного життя.