свтлов природн явища

Вдомо, що Сонце джерело тепла свтла. Крм Сонця, випромнювати свтло може свчка, багаття, електрична лампочка, блискавка це гаряч джерела свтла. також холодн джерела свтла, наприклад, деяк медузи, риби, бактер, полярне сяйво. Тла, як випромнюють свтло, називають джерелами свтла. Джерела свтла можуть бути природними штучними. До природних джерел свтла належать Сонце, зрки, блискавка, полярне сяйво, комахи та н. До штучних свчка, електролампа, лхтарик, ферверк, багаття. Але основним джерелом свтла на Земл Сонце.

Свтло  це хвиля, яка поширються тльки в прозорих середовищах. Тобто в повтр вона поширються, а в металах н. На вдмну вд звукових хвиль, свтло може поширюватись в безповтряному простор. Явища, повязан з поширенням свтла, називають свтловими. Свтло завжди поширються вд джерела прямолнйно в ус сторони. Свтлов промен  це лн, уздовж яких поширються свтло. Проте воно не може проникати через непрозор предмети. Доказом цього утворення тн.

Свтлов промен вдбиваються вд непрозорих тл потрапляють нам в оч й дють на зоровий нерв. Завдяки цьому ми бачимо все довкола. Свтло добре вдбивають бл та блискуч тла, погано чорн та темних вдтнкв. Тому влтку в блому вбранн не так горячо, як у темному, а одяг сталеварв пожежникв блискучй. Найкраще вдбивають свтло дзеркальн поверхн.

Свтлов промен здатн змнювати свй напрямок, тобто заломлюватись. Вдбуваться це при переход свтла з одного прозорого середовища в нше, наприклад, з повтря у воду чи скло.

Свтло блого кольору. Але чому ж ми бачимо свтло таким барвистим? Завдяки тому, що бле свтло здатне розкладатися на складов частини. У 1666 р. англйський учений сак Ньютон довв, що бле свтло складаться з 7 основних кольорв. Кольори зашифрован в реченн: Чарвниця Оснь Жар-птаху Заклика Бабин Сад Фарбувати (кольори: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синй, фолетовий). Це кольори естественного явища веселки, яка утворються внаслдок розкладання свтла в краплях води.

Ми бачимо рзн кольори. Наше око бачить той колр, який вдбиваться вд поверхн предмета. Наприклад, поверхня трави поглина вс промен свтла, крм 1-го зеленоватого. Зелений промнь вдбиваться вд трави, ми бачимо зеленою. Аркуш паперу ми бачимо блим, бо вс складов частини блого свтла, що потрапляють на цей аркуш, вдбиваються вд його поверхн. Если тло (наприклад, сажа) поглина вс промен блого свтла, що падають на нього, ми бачимо його чорним. Якщо тло пропуска крзь себе вс кольоров промен блого свтла, то воно прозоре (скло, узкий лд).

Ус тла, як нас оточують (будинок, стл, книжка тощо), не випромнюють свтло, але ми х бачимо. Чому? Тому що свтло, падаючи на поверхню якого-небудь тла, повнстю або частково вдбиваться вд не. Наприклад, Мсяць не джерелом свтла, вн злее вдбива свтло, яке йде вд Сонця.

Запамятай! Найбльшою швидкстю у природ швидксть свтла дорвню 300 000 км/с.