Написати твр "Внесок Укранських вчених у розвиток астронавтики"

1853 1881. Винахдник. Революцонер-народник. Випускник Новгород-Сверсько гмназ. Учився в нститут нженерв шляхв сполучення (1871-1873) Медико-хрургчно академ в Петербурз (1873). Арештований (1875) за революцйну дяльнсть 2 роки провв в одиночному увязненн. З 1878 р. на преступному становищ. Органзатор динамтно майстерн, головний технк Народно вол. Розробив конструкцю бомб, якими був смертельно поранений мператор Олександр II (1.03.1881). Засуджений за участь у царевбивств, Кибальчич був доставлений у жандармське управлння, що розмщалося в двор будинку 2 по Гороховй вулиц. Знаходячись у увязненн, розробив перший у Рос ракетний лтальний апарат для польоту людини, при цьому запропонував пристрй порохового ракетного двигуна, способ керування польотом шляхом змни кута нахилу двигуна, програмний режим горння, спосб забезпечення стйкост апарата. Проект виявився похованим у жандармському архв побачив свтло тльки в 1918 р. Страчений за вироком суду.
Один з понерв розробки основ астронавтики. Механк винахдник, создатель дослджень можливост ракетного польоту у свтовий простр, автор оригнальний дей у ршенн заморочек мжпланетних подорожей. сну верся , що вн прожив усе життя пд чужим м'ям. Справжн його м'я Олександр гнатйович Шаргей народився вн не в Сибру, а на Укран, у Полтав. У 1916 р. Кондратюк-Шаргей був покликаний на вйськову службу. Псля революц 1917 р. його моблзували в блу армю, де вн служив якийсь час. Ще в 1919 р. розглянув основн питання астронавтики, виклавши х у твор Тим, хто буде читати, щоб будувати. Вн запропонував використовувати як паливо космчних ракет воднев з'днання деяких металв металодв, зокрема бороводород. Пзнше, побоюючись репресй з боку Радянсько влади, вн змнив сво паспортн дан. Це загадкова людина, сибряком його називали тльки тому, що саме в центр Сибру (у Новосибрську) у 1929 р. вийшов у свт твр за назвою Завоювання мжпланетних просторв. У нй вивв, незалежно вд Цолковського, формулу польоту ракети. На його роботи звернув увагу професор В.П. Ветчнкн (1888-1950). У червн 1931 р. засуджений, направлений на боту в проектно-конструкторське бюро. з середини 1930-х рокв працював у московських проектно-конструкторських органзацях, зграв помтну роль у елеваторобудуванн й нших областях технки. Загинув пд Калугою. Реаблтований у 1970 р.
30.12.1906 (12.01.1907) 14.01.1966.
Закнчив МВТУ м. М. Баумана, його дипломним проектом керував А.Н. Туполев. Член-кореспондент АН СРСР по Вддленню технчних наук (механка) (23.10.1953). Академк АН СРСР по тому ж вддленню (20.06.1958). Видатний вчений конструктор, що внс визначальний внесок у розвиток ракетно-космчно технки. З раннх рокв цкавився авацю, ще в перод навчання у университет почав працювати в област ракетобудування. Арештований з безпдставних обвинуваченнях у тм, що розробки ракетно технки велися нбито без достатнх теоретичних основ, що допустив шкдництво при створенн ракети 212, Вйськовою колегю Верховного Суду засуджений до 10 рокв табрних робт з поразкою в правах конфскацю майна (27.09.38). У 1939 р. направлений у район Магадана на золот копальн, де його помтив (ранше знайомий) колишнй директор авазаводу 156 М.А. Усачев ( що вдбував 15 рокв таборв псля загибел В.Чкалова), скориставшись особистим авторитетом серед ув'язнених, Усачев врятував його вд загибел (на початку 1960-х рр. Усачев працював защитником головного нженера в КБ Корольова). На початку березня 1940 р. його справа знову була направлена на дослдування, але був пдготовлений повторний помилковий обвинувальний експертний висновок комс постановою Особливо наради НКВД був присуджений до 8 рокв виправно-трудових таборв (10.07.1940). Клопотання депутатв про його звльнення залишен без задоволення.