Помогите написать конспект:земля як большой магнт. Просто это нету всюду.

ця можливсть криться в суворй, простий, на думку Гльберта, залежност мж широтою нахилом магнтно стрлки, яке було нещодавно вдкрито. Спосб визначення Гильбертом широти мсця спткала та ж доля, що спосб визначення довготи Колумбом: застосувати його на практиц в той час не представлялося можливим. Ще недостатньо добре було вивчено геомагнтне поле, а зв'язок мж напрямком магнтно стрлки мсцем розташування спостергача виявилася не такою вже простий, який представлялася спочатку. Але приваблив - перспективи, як тала цей зв'язок, спонукали вчених пзнше не раз повертатися до дей Колумба Гльберта. Однак повна реалзаця способв геомагнтно навгац стала можливою тльки в наш дн завдяки появ високоточних магнтометричних приладв, широкого застосування обчислювально технки глибоко розробки теор геомагнтного поля.

У 1634 роц Генр Геллибранд, спостергаючи схиляння в Лондон, знайшов його рвним 45 до слету. За цим щось ховаться,- подумав професор астролог.- Адже у Нормана, 60 рокв тому, вн, здаться, було набагато бльше. Про те ж сказать Вльям Бороу, досвдчений моряк знавець компаса, в свому Мркуванн про варац магнтного голки (так називали в той час вдхилення.- Авт.), написаному в 1596 роц. Та й сам Гильберт стверджував, що в його час схиляння в Лондон було 11 градусв з третю. Не могли ж вони все так грубо помилятися. Геллибранд робить висновок: магнтне поле Земл не постйно, а зазна помтн змни в час. Отже, не постйно вдхилення. Але чому це вдбуваться?

До кнця XVII столття стало зрозумло, що великий магнт Земля не просто куля з твердо однордно магнтно матер, як размышляв Гльберт, а щось бльш складне. Але що ж? На це запитання спробував вдповсти в 1687 роц Галлей: Земля прихову два больших магнту (!) - один сильний нерухомий, другий слабкий рухливий. Повльне обертання останнього, на думку Галлея, виклика регулярне змна вдхилення. Три його дослдницьк експедиц, що дали науц перш докладн магнтн карти, повнстю дивну теорю не пдтвердили. Та й не могли пдтвердити. Вчен незабаром зрозумли, що теоря Галлея надто протиприродна, шукають нов явища пояснення. Ршуче не погоджуться з Галлеем Ейлер, вважаючи, що всередин земно кул знаходиться диний магнт, змщений щодо центру Земл, причому ...кльксть магнтно матер, у нутрощ земно що, пддане знатним змн, вд чого, без сумнву, змнються з часом вдхилення.
Сучасник Ейлера нмецький астролог Тобас Маиер большой магнт Земл зверта... нескнченно малий! Вн доводить, що якщо такий магнт помстити на вдстан одн сьомий земно радусу вд Центру Земл, то обчислен наблюденные значення вдхилення методу добре узгоджуються мж собою у багатьох пунктах на поверхн Земл. Але, як з'ясувалося, далековато не у всх! вчен продовжують пошуки ново, бльш точно модел магнетизму Земл.
ось на початку минулого столття вдомий французький фзик Бо висува нову гпотезу: в центр Земл знаходиться магнтний диполь, всь якого не збгаться з вссю Земл. Бо не зупиняють розбжност мж досвдченими розрахунковими кутами нахилу на больших длянках поверхн Земл, щоб якось згладити ц розбжност, йому доводиться припустити снування... иного диполя! Бльше ста рокв знадобилося вченим, щоб повернутися до первсно де Галлея про двох магнтах, правда вже на новенькому, бльш високому рвн знань. Схема двох нескнченно малих магнтв Бо повнстю не задовольнила. Щоб виправити , треба було... додати ще один магнтик. тод Бо ставить назрваючий питання: а не чи створються магнетизм Земл сукупним дю всх магнтних частинок, розсяних в Земл?

Вн, мабуть, не знав, що за 57 рокв до нього большой росйський вчений Ломоносов в Мркуваннях про большой точност морського шляху висловив генальну здогад: ...У розум тримати повинно, що кожного магнту частини мж собою вдрзняються в сил з рзною х доброт, що те ж про спльному земнй тл слд думати. дода: Отже, покладемо, що Земля - магнт, з рзних больших частин рзно доброти складений або з багатьох магнтв рзно сили в один складений, як за свом положенням сил дють.

У згаданому працю Ломоносов виступив з низкою цкавих дей думок про розробку теор земного магнетизму. Як писав академк М. А. Рыкачев, Ломоносов як би намтив весь хд розвитку ц галуз науки, хоча в найзагальнших рисах.

Але пройде ще чимало часу, будуть потрбн неймоврн зусилля великих фзикв генальних математикв, невтомних натуралств талановитих живописецв магнтометричних нструментв, перш нж буде створена справжня теоря земного магнетизму виршена задачка Земля - великий магнт!