як релг поширен в Африц

Християнство
Християнство в Африц нарахову дв тисяч рокв. Помтна нин в гипт, Ефоп та Еритре Коптська Православна Церква була заснована, за переказами, Апостолом Марком приблизно в 42 р. Мсонерська активнсть у час Колонального перхвалу, так само як дяльнсть вангелств п'ятидесятникв в наш часи, надйно закрпила християнство в Африц, зокрема в Центральнй, Пвденнй Схднй Африц, а також в район Гвнейсько затоки. Християнство в Африц очень змцнило сво позиц за останн сто рокв: у 1900 роц у всй Африц нараховувалось близько 9 мльйонв християн, а до 2000 року х було вже 380 мльйонв.

слам
В Африц багато послдовникв сламу; ймоврно, ця релгя ма найбльшу кльксть прихильникв. Це домнуюча релгя в Пвнчнй Африц; сильн позиц в Захднй Африц (зокрема, в Кот-Д'вуар) , пвнчнй частин Гани, на пвденно-заход пвноч Нгер, в Пвнчно-Схднй Африц (Африканський Рг) вздовж схдного узбережжя материку. Як християнство, слам просочился на континент через Ефопю поширився з персидськими й арабськими купцями через гипет Синайський пвострв.

удазм
Послдовники удазму, розкидан по Африканському континенту, включають Бета сраель в Ефоп, Абаюдайя в Уганд Будинок зралю в Ган. Етнчно вони належать до негродно раси або до ефопсько мало раси, однак, деяк з их (проживають в Ефоп) домоглися офцйного визнання х статусу врев зралем. Раввинат визнав х втраченим Дановим колном. З кнця 1980-х рр. ефопськ вре масово переселяються в зраль.
Невелика кльксть послдовникв удазму серед етносу гбо, прожива в Нгеря. гбо знаходять багато спльних рис мж свою сторю сторю врев (в тому числ, напружен вдносини з сусднми народами)
В Африц також проживають етнчн вре, як втекли вд Голокосту, бльшсть з яких осло в ПАР (ашкеназы) ; це в главному нащадки литовських врев. Невелик врейськ групи сефардв мизрахов з давнх часв проживають у Тунс Марокко. Багато з их в 1990-е рр. мгрували в зраль.

Дхармические релг
Послдовникв дхармчний релгй в Африц набагато менше.
ндузм
Порвняно з сламом, християнством або удазмом сторя ндузму в Африц дуже коротке. Тим не менш, идуисты в Африц присутн ще з доколонального перхвалу навть середньовччя. ндузм почав проникати в Африку з ндйськими мореплавателями, як торгували на схдному узбережж; пзнше х почали витсняти португальськ купц. Фактично пустити корння ндузм змг тльки з розширенням володнь Британсько мпер, колонизировавшей значну частину Ветхого Свту ндю в тому числ. Безлч ндйських боецв на служб Британ осли в колонях Пвденно Схдно Африки; там же знаходяться найбльш комуни ндуств (ПАР, Танзаня, Кеня, Нгеря, Замбя, а також Змбабве, Сомал Ботсвана) . Наприклад, в Лагос (Нгеря) в 1993 р. перебувало близько 25 тисяч ндуств, в основному новонавернених прибулих з вже незалежно нд.

Буддизм
Буддиств в Африц не дуже багато. Вони зосереджен в главному в Схднй Пвденнй Африц. Громади буддиств у ПАР, Буркна Фасо, Камерун, Кот-Д'вуар, Кен, Ган, Мал, Сенегал, Танзан, Замб, Змбабве та Республц Конго.

Сикхзм
Африканськ сикхи зосереджен в главному в Схднй Африц: Кеня, Танзаня Уганда об'днан в одну Схдно-Африканську громадину сикхв. На 2004 рк у цьому регон нараховувалося понад 50 тисяч сикхв