Що собою явля сукупний попит

Это экономика

Сукупний попит (англ. aggregate demand, AD)  обсяг виробництва товарв, що споживач готов колективно придбати при снуючому рвн цн.

Сукупний попит податься зсередини крани з-за кордону: усередин  з боку споживачв (пдпримств, домашнх господарств  урядв) мсцевих нвесторв, а з-за кордону  з боку ноземцв. Вдповдно, складаться з закупвель продуктв пдпримствами (виробниче споживання), людьми (особисте споживання), урядом (державне споживання), внутршнх капталовкладень експорту продуктв за рубж.

Сукупн попит пропозиця  це нестатистичн поняття макроекономки, призначен для вивчення усього кола явищ процесв, що спричиняють вартсний небаланс мж обсягом покупок (a la попит) обсягом виробництва продуктв (a la пропозиця), що надходять на той самий ринок у той самий час.

Ц поняття не вписуються в класифкацю наукових економчних понять ( тому не можуть бути визначен безпосередньо), вдрзняючись частково суперечними, частково розпливчастими особливостями:

1) Вони не можуть бути об'ктами економчно статистики;

2) У базу понять покладено уявлення щодо економчних намрв сукупного покупця, з одного боку, сукупного продавця, з ншого. Як покупець виступа як кнцевий споживач (множина фзичних осб), так виробник (множина юридичних осб), що кучу засоби виробництва. Як продавець виступають як виробник товару (царина виробництва речей та послуг), так посередник (царина торговл);

3) У супереч ринковому визначенню ц двйки понять, вона, незрозумлим методом, стосуться також нетоварного виробництва-споживання (автономне сльське господарство окремо см'; послуги, що надаються самому соб). Дйсно, технчне пдрунтя методу попиту-пропозиц складають дв функц (убувна  для попиту, зростаюча  для пропозиц) у осях: аргумент  рвень цн вд базисного року функця  реальний ВВП у цнах базового року. Як раз, ВВП вмщу ринков, неринков види господарсько дяльност;

4) Якщо, згдно з визначенням, суб'кти ринку мають намри купувати-продавати, то чому не реалзують х, а якщо припустити, що намри здйснюються, то виника питання Оккама: навщо вивчати намри, якщо мамо реальнсть? Вдповдь зрозумла: якщо вивчати реальнсть, тод можна було б вимряти, тобто переврити гпотези теоретикв методу попиту-пропозицй;

5) Поняття сукупних попиту-пропозицй розмит , таким чином, не пдпадають пд модель науково абстракц  доведення уяви щодо реальност до такого стану (вльного вд суттвих вдмнностей), если можна просто формалзувати, зробити однозначною, тобто визначити. Зазначимо, що на науковй абстракц триматься не тльки математика, але й теоретична фзика , взагал, усе, що називають наукою. Хоча модель науково абстракц заздалегдь вдрзняться вд реальност, але передбача, що розроблен способи. переходу вд абстракц до реальност;

6) Розмитому поняттю, що притаманне неокласичнй економчнй школ, протистоть конкретнсть визначення К.Маркса. Одначе його визначення пусте: воно нчого не дода до розумння економчних вдносин;

7) Не загострюючи уваги на базових визначеннях, способ сукупних попиту-пропозиц використовують для логчного механстичного аналзу динамки взамод рзних бокв нацонального господарства, що вдображен в таких макроекономчних показниках:

реальний ВВП;

рвень цн;

грошова маса за границами центробанку;

вдсоткова ставка по кредитах депозитах;

рвень безробття;

норма банквського запасу;

рвень оподаткування;

8) Спираючись на невизначен визначення, цей способ да протилежн результати в залежност вд назви економчно школи теоретичного напрямку;

9) У масовй економчнй лтератур (описуючй дослднй) кожний создатель тлумачить ц поняття на свй розсуд, здебльш дальний вд базово теор. Нередко-густо пд цими термнами розумють т або нш статистично визначен макропоказники, пропонуючи, зазвичай у неявному вигляд, власне бачення економчних вдносин.