Укажть основн особливост структури промислового виробництва Норвег та Швейцар.

Норвегя ндустрально-аграрна крана з високою питомою вагою в економки енергомних галузей промисловост, а також судноплавства, риболовецького промислу останнми роками нафтопереробно нафтохмчно промисловост.  Ведуч галуз промисловост: нафтовидобувна нафтохмчна, електрометалургйна, радоелектронна, грничодобувна, целюлозно-паперова, судно будвельна.

В сльському господарств переважають дрбн фермерства. Поширена виробничо-збутова коопераця. Ведуча галузь м'ясомолочного напряму. Було розвинуто ввчарство. Важливе мсце в економки займа рибальство лсоводство. Основний вид транспорту морський. Бльше 90% тоннажу торгового флоту було зайнято на мжнародних перевезеннях по ноземних фрахтам. Норвегя кошту на одному з перших мсць в свт по внутршнх перевезеннях пасажирв на лтаках.

 Важливу роль гра зовншня торгвля. За рахунок мпорту покриваються потреби в деяких видах мнерального палива, бокситв, залзно, марганцево хромових рудах, автомобл н. Експорт: продукця нафтовидобувно, нафтохмчно, лсооброблючи, електрохмчно, електрометалургйно, промисловост, продовольство. Головн зовншньоторговельн партнери: Великобританя, Швеця, Нмеччина.

Багато хто може порвняти Норвегю з краною, що розвиваться, оскльки основний експорт складаться головним чином з сировини (нафти, газу), а не готово промислово продукц. Оброблювальна промисловсть не перевищу 15% ВВП. Уряд прийма ряд заходв щоб змнити структуру свого експорту у бк продуктв оброблювально промисловост.

   Швеця одна з самих розвинутих кран свту. За обсягом вироблено продукц випускаться, вона лише трохи поступаться Норвег, Фнлянд Дан разом узятим. Вона ма крупн припаси залзняку гдроенерг, а по лсових ресурсах не поступаться Фнляндю. Менше 10% територ крани складають сльськогосподарськ угддя, переважають невелик ферми.

Свтовою популярнстю користуються залзорудн родовища Лапланд, головним чином в районах Еллваре Кируна. Здобута руда вивозиться по залзниц на експорт в норвезький порт Нарвк в порт Лулео на берез Ботнйсько затоки, де знаходиться крупний металургйний комбнат.

    Бльшсть промислових пдпримств в Швец належить приватним особам, проте чимале х число знаходиться у власност держави. В Швец могутнй кооперативний рух. Споживацьк виробнич кооперативи контролюють приблизно 20% вс роздрбно торгвл.

В XX ст. значення сльського господарства в економц Швец рзко впало. В 1940 в сльському господарств було зайняте десь 2 млн. чоловк, а на початку 1990-х рокв всього 43 тис. Як в нших скандинавських кранах, основна галузь сльського господарства Швец тваринництво виробництво кормв.

Машинобудування найстарша сама розвинута галузь оброблювально промисловост в скандинавських кранах. В Швец на частку припада десь 45% надходжень вд експорту.

         Економка Швец очень залежить вд зовншньо торгвл. В експорт Швец переважають лсопродукты продукця машинобудування.  Машини електротехнчне устаткування забезпечують 31% надходжень вд експорту, причому найбльш швидко збльшуться частка устаткування для теле- радозв'язки; пиломатерали, целюлоза, папр картон дають 18% надходжень, транспортне устаткування 15% хмчн продукти 9%. Головн предмети мпорту (у вартсному вираз): машини транспортне устаткування (41%), рзн споживацьк товари (14%), хмчн продукти (12%) енергонос (6%, переважно нафта).