Геологчний вк Бразильського плоскогр039;я

Бразильське нагр'я або Бразильське плоскогр'я (порт. Planalto Brasileiro) обширний географчний регон, що вкрива бльшу частину слету, пвдня та центру Бразил, мж 3 30 пвденно широти. За площею Бразильське нагр'я становить майже половину територ крани, або приблизно 4 млн км. Крм того, переважна бльшсть населення крани (бльш нж 95 %) живе на цьому нагр' або на вузький прибережнй смуз безпосередньо поруч з ним. Висота 2002000 м, вища точка гора Бандейра, 2884 м над рвнем моря.

Бразильське нагр'я складене докембрйськими кристалчними породами, як на сход заход виходять на поверхню (схдний захдний бразильськ щити), а на решт територ вкрит морськими вулканчними уламковими породами палеозою та мезозою. Багато геологчних формацй регону складен стародавними базальтовими потоками лави. Проте, час интенсивно геофзично дяльност издавна минув, сразу няко сейсмчно або вулканчно активност нема. Ерозя також зграла велику частину у формуванн нагр'я, сформувавши значну кльксть осадкових порд та сгадивши гори. Схдний та пвденно-схдний кра Бразильського нагр'я, розчленований скидами ерозю, круто обриваться до океану та ма вигляд глибових гр (сьрри); в центральнй пвнчно-схднй частин переважають столов плато (шапади). Надра Бразильського нагр'я багат на родовища залзно та марганцево руди, бокситв, золота, алмазв, грського кришталю, берилу, цирконю, торю, урану тощо.

Бразильськ нагр'я також вдоме большою борзномантнстю, яка знайдена там, в границах нього сну клька рзних бомв, рзн клматичн умови, багато видв рунтв, тисяч видв тварин та рослин.