яке значення мають водойми у природи

Вода найпоширенший мнерал на Земл. Вода необхдна умова снування всх живих стот на Земл. Рослинам вона потрбна, щоб розчиняти транспортувати поживн речовини по всьому тлу. Вода пдтриму форму та пружнсть рослин. Зелен рослини на свтл з води та вуглекислого газу утворюють органчн речовини. Для багатьох тварин рослин вода рдною домвкою мсцем хнього оселення.

Вода складова частина живих органзмв. В органзм тварини людини вода становить понад маси тла. Вона наявна у склад кров, травних сокв, слз та нших рдин тла. Навть кстки мстять воду. Зневоднення органзму приводить до його загибел. Пд час випаровування води з потом тла тварин людини охолоджуються. Таким чином, вода вдгра значну роль у теплорегуляц органзму.

Основн властивост води. Чиста вода безбарвна, не ма аромату та вкусу. Оскльки вода це рдина, то вона не зберга форму й ма властивсть плинност. Вода пружна, гарний розчинник. Ма низьку теплопровднсть, а замерзаючи, розширються.

Вода покрива земно поверхн. Солона й прсна, прозора й каламутна, рдка, тверда й у вигляд пари, вона в нас навколо нас. Рчки й озера, джерела й струмки, болота й льодовики, хмари й водяна пара, моря та океани це складов водно оболонки Земл.

Пд впливом сонячного тепла випарування води вдбуваться безперервно з поверхн морв, океанв, рчок, озер та нших водоймищ. Рослини також випаровують воду. Лс, наприклад, випарову води в 10 разв бльше, нж таке саме за площею водоймище. Випаровуючись, вода перетворються на водяну пару, яка надходить до атмосфери. В атмосфер з висотою температура знижуться, тому водяна пара конденсуться, перетворюючись на крапельки води. Як тльки крапл починають важити стльки, що повтря х не утриму, вони падають на землю у вигляд дощу, снгу чи граду. Вони можуть випадати в тй же мсцевост, де утворилися хмари, наприклад, над морем чи океаном. Проте внаслдок д втру хмари переносяться на велик вдстан. Тод опади випадають в нших районах Земл, наприклад, над суходолом. Псля цього вода знову потрапля у водойми (рчки, озера), просочуться крзь грськ породи, утворюючи пдземн води, що доставляють в моря й океани.

Тож у природ трапляються вс агрегатн стани води та вдбуваться перетворення з 1-го агрегатного стану в нший. Це кругообг води в природ.

Припаси прсно води на Земл постйно зменшуються, бо з кожним роком зроста споживання. Вона потрбна для виробництва електроенерг та для сльського господарства, для розвитку аква транспорту, органзац туризму й вдпочинку людей. Дефцит прсно води може бути спричинений забрудненням водойм промисловими та побутовими вдходами. У водойми Украни щороку виливаться приблизно 7,3 млн. тонн забруднюючих речовин. Надмрне вирубування лсв, осушування болт причиною зменшення водност рчок, що, у свою чергу, призводить до значних утрат прсно води.

Статистика свдчить, що 80 % хвороб наслдком незадовльно питно води. Отже, проблема рацонального використання й збереження водних ресурсв першочергове завдання, яке 100ть перед суспльством.