южная америка все самое основное

Пвденна Америка -  континент, розташований в Захднй, Пвденнй частково в Пвнчнй пвкулях планети Земля. На заход омиваться водами Тихого океану, на сход Атлантичного. На пвноч з'днаний Панамським перешийком з Пвнчною Америкою.

До складу Пвденно Америки входить також низка островв. Велик й Мал Антильськ острови Карибського моря належать до Пвнчно Америки.

Назву Америка стосовно цього континенту вперше застосував Мартн Вальдземюллер, нансши на свою карту латинський варант мен Амерго Веспучч, який вперше припустив, що вдкрит Христофором Колумбом земл не мають стосунку до нд, тобто не Вест-ндю, а Новим Свтом, невдомим до того вропейцям.

Площа материку 17,8 млн км[1] (4-е мсце серед материкв), населення 385 742 554 осб (2008, 5-е мсце серед материкв).

Протяжнсть з пвноч на пвдень 7350 км (приблизно) . Протяжнсть з заходу на схд 4900 кмПвденна Америка дещо зольована вд нших континентв. З заходу омивають води Тихого океану, з слету й пвноч Атлантичного. На пвдн протока Дрейка (яка найширшою у свт) вддля Пвденну Америку вд Антарктиди. На пвноч континент омивають води Карибського моря. Пвденна Америка сполучаться з Пвнчною злее вузьким Панамським перешийком. На початку XX столття через Панамський перешийок прорили канал (Панамський канал), по якому нин зазвичай проводять границу мж Пвнчною й Пвденною Америкою. [2]

Площа материку 17,8 млн км, площа островв 1 % загально площ. Протяжнсть з пвноч на пвдень 7,4 тис. км, з заходу на схд 5,2 тис. км (на широт бл. 5 пд.ш.)[2].

Середня висота материку 655 м. Найвища точка розташована в Андах (г. Аконкауа, 6960 м), найнижча в солончаку Салнас Чикас (42 м нижче рвня моря). Понад 49 % поверхн ма висоту до 300 м; 8,5 % понад 2000 м.

До Пвденно Америки належать Фолклендськ (Мальвнськ) острови, як лежать на шельф Атлантичного океану, а також острови Триндад Тобаго. В Тихому океан до Пвденно Америки наближен Галапагоськ острови й прибережний архпелаг Чонос. Магелланова протока вддля вд материка архпелаг Вогняна Земля[3].Зона екваторальних лсв (сельва) займа в Пвденнй Америц величезн площ Амазонсько низовини в област екваторального клматичного поясу. Пд багатоярусними екваторальними лсами сформувалися червоно-жовт фералтн рунти. З рослинност тут поширен рзн види пальм, сейба, хнне дерево, гевея, деревоподбн папорот та нш. Дерева в лсах оповит ланами й епфтами, серед яких багато орхдей. У рчках плава ггантська рослина вкторя-регя, яка може витримувати вагу до 50 кг. В сельв живуть мавпи-ревуни, лнивц, тапри, ягуари, мураходи; багато птахв й комах. В Амазонц притоках водиться хижа риба пранья, трапляться удав анаконда, який сяга 11 м в довжину.

Кампос

Зона саван рдколсся розташована в основному в субекваторальному частково тропчному клматичному поясах. Савани займають Ориноцьку низовину, де х називають льянос, а також внутршн райони Бразильського плоскогр'я, де х називають кампос. рунти саван червон фералтн й червоно-бур. В саванах пвнчно пвкул серед високих злакв ростуть поодинок пальми й акац. В саванах Бразильського плоскогр'я травок'яний покрив складаться з високих злакв бобових. З дерев тут переважають ммози, деревоподбн кактуси, молоча. В тваринному свт саван поширен варани, рвнинн тапри, болотн олен, броненосц, трапляються мураходи, свин-пекар; з хижакв пума ягуарунд.Зона субтропчних степв (пампа) розташована на пвдень вд саван пвденно пвкул. рунти в памп сро-коричнев. Ц рунти мають значний гумусовий горизонт (до 40 см) дуже родюч. Для пампи характерн пампаський олень, пампаська кшка, лами. По берегах рчок багато гризунв нутря, вскаша, а також броненосц. Природн ландшафти в памп майже не збереглись: зручн земл розоран зайнят посвами пшениц, кукурудзи тощо, сух степи роздлен на величезн загони для велико рогато худоби.

Патагоня

Зона напвпустель помрного клматичного поясу переважа на територ звужено пвденно частини континента Патагон. Патагоня розташована в дощовй тн Анд (в помрних широтах переважа захденьке перенесення, якому перешкоджають висок Анди). В умовах сухого континентального клмату на срих сро-бурих рунтах формуться фрагментарний рослинний покрив. Вн представлений злаками й чагарниками. Ендемчними в тваринному свт Патагон скунс, магеланова собака (идентична на лисицю), страус Дарвна (пвденний вид нанду). Трапляються пампаська кшка й броненосц, дрбн гризуни[4].

Там вже вибереш саме головне!