описати вс типи озерних угловин. Як утворилися,де поширенн,нш вдомост

Озеро це природне замкнуте заглиблення на суходол, яке заповнене водою. За розмрами х подляють на дуже велик (площею понад 1000 км2), велик (площею 1001000 км2), середн (10100 км2) мал (менше нж 10 км2). На земнй кул налчуться 20 озер, як мають площу понад 10 000 км2:

Озера розрзняють не тльки за розмром, але й нравом водообмну, походженням озерних улоговин, солонстю вод тощо. Залежно вд характеру водообмну видляють безстчн й стчн озера. До перших належать т, що втрачають воду лише через випаровування. Озера, з яких беруть, початок рчки або струмки, називають стчними.

За походженням озерних улоговин розрзняють тектончн, рчков, морськ, льодовиков, карстов, просадочн, вулканчн, завальн озера. Озера тектончного походження утворен у тектончних розломах чи зниженнях.

Найрозповсюдженшими на Земл невелик озерн улоговини, що утворилися пд дю рчкових вод (стариц, дельтов та заплавн озера).

Серед озер морського походження видляють озера-лагуни та озера-лимани. Озера-лагуни виникають при вдокремленн частини морсько акватор пщаними косами чи пересипами. Озера-лимани утворюються в итог затоплення рчкових долин морем.

Льодовиков озерн улоговини утворилися * в районах, що пддавалися зледеннню.

Озеро вулканчного походження

Карстов озера утворюються у районах поширення легкорозчинних грських порд.

У степових районах у итог просдання грунту над вимитими пдземними водами породами утворюються просадочн озера.

Завальн (греблев) озера характерн для грських кран. Вони виникають внаслдок зсуву чи обвалу, що перегороджу шлях аква сгустку.

Озерн улоговини вулканчного походження кратерами згаслих вулканв.

з рчковими, та пдземними водами в озера надходять сол. Якщо озеро безстчне, то сол в ньому нагромаджуються вода 100 солоною. Солонсть озер може бути у багато разв вищою, нж солонсть океанчних вод.' Солон озера найхарактернш для пустель, напвпустель степв.