библиотекаматериаловСельское хозяйство мира (10 класс)1 вариантВыберите свойства

Ответ:

Гдросфера це водна оболонка Земл, яка мстить всю хмчно не зв'язану воду на земнй поверхн в рдкому й жесткому агрегатних станах.

Вода - найбльш поширена найбльш незвичайна речовина на Земл. Злее вода в нормальних земних умовах може перебувати в трьох станах: жесткому, рдкому, газоподбному. Перехд води з одного стану в нший потребу затрат тепла (випаровування й танення), або, навпаки, супроводжуться видленням вдповдно його клькост (конденсаця, замерзання). Для випаровування 1 г води необхдно витратити 2,5 кДж, на танення 1 г льоду - 335 Дж тепла. Поглинання, або видлення тепла при переход з 1-го агрегатного стану в нший, не вплива на температуру води (льоду).

Хмчно чиста вода ма найбльшу густину при температур 4С. При охолодженн нижче ц температури густина води зменшуться, а об'м збльшуться. Ця аномаля води вдгра у природ дуже велику роль. При замерзанн водоймищ лд унаслдок зменшення густини залишаться на поверхн захища воду вд подальшого охолодження.

Вода у природ не бува хмчно чистою, оскльки вона сильним розчинником. Вона завжди газово-сольовим розчином рзно концентрац.  

Вода характеризуться большою тепломнстю. Тепломнсть води в 3 тис. раз бльша, нж повтря. Це значить, що при охолодженн на 1 С 1 см3 води на 1С можна нагрти аж 3 000 см3 повтря. Звдси зрозумле значення океану як акумулятора тепла, його пом'якшуючий вплив на клмат, Вода характеризуться малою теплопровднстю. Тому у нагрванн водоймищ головна роль належить перемшуванню води. Завдяки рзним властивостям води виникло й розвивалося життя на Земл. Завдяки м вода вдгра незамнну роль в усх процесах, як вдбуваються в географчнй оболонц.

У воднй оболонц видляються: води Свтового океану - 1,37млрд. км, пдземн води - 60 млн. км3, рунтова волога- 82 тис. км3, води на  поверхн суш: льодовики - 24 млн. км3, озера - 230 тис; км3; рки - 1 200 км3 вода в атмосфер - 14 тис. км3. Уся ця вода об'днуться завдяки властивостям види переходити з 1-го агрегатного стану в нший.

Безперервний процес перемщення води пд впливом сонячно енерг й сили тяжння, який охоплю гдросферу, атмосферу, лтосферу та органзми, називаться свтовим вологообгом, або кругообгом води.

Вода у природ безперервно перебегать з 1-го стану в нший, здйснюючи т. зв. велик й мал кругообги. Випаровування води з поверхн океану, конденсаця водяно пари в атмосфер та випадання опадв на поверхню океану утворю малий кругообг. У тих випадках, коли водяний пар переноситься повтряними течями з океану на сушу, кругообг води ускладнються. Частина опадв, яка випала на поверхню суш, випаровуться й поступа назад в атмосферу. нша частина стка в рки та нш водойми. Процес випаровування води випадання опадв на сушу може повторюватися багаторазово, але в кнцевому итог перенесена на не волога знову повертаться в океан у вигляд рчкового й пдземного стоку, завершуючи свй большой кругообг.

Кругообг вдгра виключно важливу роль у житт планети. Здйснюючи перенесення тепла та вологи, вн зв'язу земн оболонки вдгра важливу роль в утворенн комплексно природно оболонки Земл. Кругообг води ма велике значення для розвитку рослинного свту, формування рунтв, розвитку ерозйних процесв. Рчки виносять в океан твердий зважений матерал, що сприя нвелюванню земно поверхн та утворенню осадових порд.

У загальному кругообгу води найбльш рухома атмосферна волога. Середнй умст водяно пари в атмосфер становить близько 14 тис. км , а загальна рчна кльксть опадв на Земл - 519 тис. км3. Означать, об'м вологи в атмосфер поновлються 40 разв на рк. На випаровування опадв витрачаться бльше 20 % сонячно енерг, яка надходить на Землю. Але тепло, яке витрачаться:на випаровування, вивльняться при конденсац водяно пари. Таким чином, кругообг води супроводжуться кругообгом тепла.

Баланс вологи в планетарному в локальному масштабах не залишаться незмнним. Значна кльксть води вилучаться з "обгу", затримуться в льодовиках. За пдрахунками Г.К. Тушинського (1963) у грських льодовиках (у вигляд льоду) вода затримуться на строк вд 8 до, 125 рокв, а в льодовикових щитах - вд 2 до 240 тис. рокв, протягом яких частки льоду долають шлях вд центра шита до його окрани. Згдно М.. Львовича (1967), повний цикл вологообмну у полярних льодовиках трива близько 15 тис. рокв.

Кругообги води не замикаються на Земл. Молекули водяно пари, як пднмаються у висок шари атмосфери, пд впливом ультрафолетово радац Сонця розпадаються на атоми кисню та водню. Атоми водню розсюються у мжпланетному простор. У свою чергу Космос постача воду на Землю, яку мстить космчний пил.