порвняти вертикальну пояснсть Гмалюсенькав Альп

ВИСОТНА ПОЯСНСТЬ АЛЬП. Альпи розташован в границах помрного поясу. На х пвденних схилах випада багато опадв до 3 000 мм за рк. Нижнй пояс до висоти 1 000 м утворюють широколист лси з дуба, каштана, граба, ясена, бука. Вище ростуть мшан лси з бука ялиц, як з висотою змнюються на хвойн лси, де крм ялиц ростуть ялина, модрина, сосна.

Вище росту дерев у горах заважають сильн втри, рзк коливання температури повтря та краткий теплий сезон. Тому на висотах понад 2 000 м розташован субальпйськ луки. В х рослинному покрив переважають висок багаторчн трави. Серед их трапляються заростялвцю та рододендрона, який ма велик яскрав квти червоного, ллового, жовтого чи блого кольорв. Поширен криволсся з грсько сосни, глки яко притиснут втрами до земл. Над субальпйськими розташовуються альпйськ луки  пояс низькорослих травок, що мають яскрав квти. Ще вище в прохладному клмат можуть вижити тльки  мохи лишайники на скелястих виступах. На меж з снговою лню росте едельвейс  травяниста рослина, яка ма украшав снжно-бл квти у вигляд багатопроменево зрки. За здатнсть витримувати високогрний холод свиреп втри ця рослина вважаться символом мужност стйкост. На висот 3 000 м за снговою лню лежитьпояс снгв льодовикв.

Грськ хребти Альп стали прихистком для багатьох тварин, витснених людиною з рвнин низькогрних районв. Багато з их узимку мешкають у лсову пояс, а влтку пднмаються вище на високогрн луки. Скеляст схили легко долають серна та грський козел. До грських умов пристосувався бабак. Багато птахв ворона, галка, ластвка, синиця, дятел. У грських струмках багато риби, серед яко найбльше цнуться форель.

Нижнй пояс Альп найбльш населений, тому його естественна рослиннсть значною мрою змнена. Його навть називають культурним поясом. Високогрн луки використовуються як пасовища для худоби. Альпи найбльш вдвдуван численними туристами, мисливцями, спортсменами пылай Земл. Тому господарство багатьох альпйських кран базуться на туризм спорт. Це завда певно шкоди грськй природ. Для збереження вдновлюють лси, тваринний свт, створюють заповдники. Одним з найбльших  Гран-Парадзо в тал.

ВИСОТНА ПОЯСНСТЬ ГМАЛАВ. У Гмалаях найвищих горах свту через х географчне розташування в субекваторальному й тропчному поясах та грандозну висоту спостергаться планетарний максимум висотно поясност. Це означа, що пднмаючись пвденними схилами вд пднжжя до вершин, можна побувати в усх природних зонах свту: вд вологих субекваторальних лсв до високогрно тундри.

Так, бля пднжжя, там де рвнина перебегать у передгря, тягнеться пояс субекваторальних вчнозелених болотистих джунглв  терав. У цьому пояс ростуть пальми, ммоза, банан, перевит ланами. Трави сягають заввишки 5 м. У густих заростях водяться так велик тварини, як слони, носороги, буйволи. У лс багато мавп. з хижакв водяться тигр леопард. Колись у тераях були поширен озера болота, що кишли малярйними комарами. Нин вони здебльшого осушен.

Вище джунглв до висоти 1 200 м розташовуться пояс вчнозелених тропчних лсв, де ростуть салове дерево, деревовидн папорот, бамбук численн лани. Його змню пояс субтропчних лсв з вчнозелених (сосна, дуб) листопадних (магноля, клен, каштан) дерев. На висотах вище 2 000 м панують широколист лси помрного поясу з дуба, клена, каштана, як переходять у хвойн  лси з срблясто ялиц, гмалайсько ялини, модрини. Пдлсок утворюють густ зарост рододендронв. Верхня граница лсу проходить на висот 3 500 м.

Вище лси розрджуються змнюються субальпйським поясом з високотравними луками чагарниками з ялвцю та рододендрона. Над ними розташовуються альпйськ луки, де примули, анемони, маки утворюють барвист травян килими. На вдмтках  5 500 6 000 м проходить снгова лня, за якою  пояс вчних снгв льодовикв.. Отже, жодн гори свту не мають таких колосальних контраств ландшафтв, як Гмалюсенька.

У Гмалаях у верхнх поясах зустрчаться чорний гмалайський ведмдь, який на вдмну вд коричневого ведмедя ма на грудях на чорному хутр блу пляму у вигляд лтери V. До висоти 5 000 м пднматься снжний барс, який ма дуже гарне пухнасте хутро. У високогрях водиться як, густа довга вовна якого дозволя витримувати сильний холод. Мускусн олен (кабарги), дик грськ барани й кози здатн долати скеляст стрмк уступи. Повсюдно поширен гризуни, особливо пдкоришники. Багато птахв, серед яких фазан данфе, дикий ндик улар.

Найбльш освоними людиною передгря середня смуга пвденних схилв Гмалав, як найсприятливш для життя. Там розташован поселення, прокладен дороги. В долинах вирощують рис, а на схилах цитрусов чайний кущ. У високогрях розводять овець якв (мал.). Вище за 4 500 м постйного населення вже нема.