як сучасн географчн дослдження проводяться у свт

Географи всх кран намагаються розгадати тамниц, як зберга наша планета. З цю метою ведуться рзномантн дослдження поверхн Земл, Свтового океану, атмосфери, рослинного тваринного свту.

З 1956 р. ведуться регулярн спостереження в Антарктид. За 45 рокв на цьому материк побували вчен багатьох кран. Вони працюють на наукових станцях. 6 свирепого 1996 р. над станцю Володимир Вернадський пднятий Державний прапор Украни. Це поки що дина укранська станця в Антарктид. Вивчаться геологчна будова, рельф континента, льодовиковий панцир, води океану поблизу берегв континенту.

Дуже важливими дослдження Свтового океану. Складений атлас Свтового океану, вивчаються рельф дна, океанчн теч.

Интенсивно вивчаться атмосфера. На тисячах метеорологчних станцй на всй Земл ведуться регулярн спостереження за станом атмосфери. Завдяки таким дослдженням ми мамо прогноз погоди.

XX столття було не менш багате на географчн вдкриття, нж давн вки. Сеньйор Кон-Тки - так називають вдомого норвезького вченого Тура Хейрдала, який здйснив подорож на плоту Кон-Тки, втрильних човнах Тгрс Ра через моря океани для пдтвердження сво теор переселення давнх людв. Цкавою подорожжю стала експедиця ПДКЧР (пдводн дослдження Червономорсько-Аденського рифта). У задачу експедиц входили пдводн дослдження Червономорсько-Аденського рифта -зони розсування Земл. Уперше в свт був проведений комплекс дослджень ггантсько трщини Земл на дн Червоного моря за допомогою безлюдних апаратв. Отриман детальн уявлення про структуру дна у зон розломв.

Велике значення мають метеорологчн спостереження. Щодня на всх континентах майже 10 тисяч синоптичних станцй постйно стежать за погодою. З рзних точок Земл нформацю надсилають науков корабл, судна лтаки, метеорологчн супутники. Ця нформаця оперативно обробляться метеоцентра-мй рзних кран за системою глобального зв'язку розповсюджуться по всьому свтов. моврнсть точност сучасного прогнозу погоди 70 - 80%.

Великий внесок у розвиток географчно науки належить укранським вченим. м'я В. В. Докучава (1846 - 1903) вдоме всм, хто цкавиться науками про природу. Вн створив концепцю дино, суцльно неподльно природи, сформулював вчення про взамовдносини мж живою неживою природою, мж природою людиною. Сформулював закон про свтову зональнсть природи.

А. М. Краснов (1862 - 1914)- видатний ботанко-географ. Здйснив ряд подорожей по вроп, Аз, Африц, Америц. Создатель першо в кран донорсько дисертац з географ. Першим зазначив, що географя розпалася на окрем дисциплни. Створив першу в Укран кафедру географ в Харквському унверситет. У1912 р. заснував Батумський ботанчний сад (сад п'яти материкв).

Учень В. В. Докучава - вчений-геохмк, географ, сторик науки В. . Вернадський (1863 - 1945). Вернадський - перший президент АН Украни (1919-1921).

Павло Чубинський (1839 -1884) - фольклорист, етнограф, займався статистикою (так у XIX ст. називали економчну географю). Создатель Державного гмну Украни. Один з фундаторв Укранського географчного товариства (1873).

Степан Рудницький (1877 - 1937) - основоположник укрансько науково географ. Один з фундаторв Укранського Вльного Унверситету у Вдн (1921), Укранського нституту географ картограф у Харков (1927).