головний в укран район осушувально мелорац

   Волинська область одню з пвнчно-захдних областей Украни, площею 20,2 тис. км. кв., що становить 3,3% вс територ. Границу область на пвноч з Блорусю, на заход з Польщею, на пвдн з Льввською сход з Рвненською областями. Область ма рвнинну поверхню, висота яко 195 м. над рвнем моря. Найвища точка поверхн досяга 292 м над рвнем моря розташована на пвдн област, близко с. Бужани Горохвського району; найнижча точка - в долин р. Припять, бля устя р. Стохд становить 132 м над рвнем моря. На перший погляд похил поверхн област може здатися досить значним (близько 0,8 м. на 1 км). Насправд похили поверхн рзномантн значно менш вд дано величини. Особливо незначн похили поверхн спостергаються в полськй частин. Тльки в пвденнй, лсостеповй частин област вдносно значн, що створю порвняно бльш похили поверхн, особливо мж заплавами рк та х мсцевими вододлами. Тому пвденна, лсостепова частина област ма сприятлив природн, передумови для поширення ероз. Незважаючи на рвниннсть поверхн област, через територю проходить частина Головного вропейського вододлу, що длить басейни рк Чорного Балтйського морв, а саме Захдного Бугу Прип'ят. Цей вододл заходить в меж област з Льввсько област простягаться дуже звивистою лню на пвнчний захд до групи Шацьких озер, а отдал на пвнчний схд (с. Глухи Ратнвського району). Вододл дуже тонкий, невиразний, у багатьох мсцях проходить через болота, що вказу на його формування, яке почалося тльки псля вдступу днпровського зледенння. Ландшафти област належать до двох типв: полського з перевагою болт, лукв, дубово-соснових дрбнолистих лсв та лсостепового, з поширенням в досторичному минулому лучних степв та дубово-грабових лсв, а в наш час переважно орних земель. На територ област багато джерел з напрними висхдними водами. Крм того, область багата на озера. На територ налчуться понад 200 озер площею вд 2 до 2450 га. За походженням вони рзномантн. Переважна бльшсть з них карстового походження. Живляться вони атмосферними опадами, поверхневим стоком пдземними водами. Нашй област притаманн деяк риси природи, якими вона вдрзняться вд нших областей Украни. Вона ма найбльш в держав площ болт заболочених земель, що становлять 14 % територ.

   Найбльш площ заболочених земель та болт припадають на басейни рчок Прип'ять, Туря, Стохд, Стир. тому для розвитку сльського господарства починаючи з середини XX ст. почалося на цих територях осушення мелораця. Тому вибр басейну рчки Стохд був обумовлений саме його типовстю для укранського Полсся.

   Донедавна ефективнсть осушувальних мелорацй оцнювалася двойственно: з одного боку - по строчках окупност каптальних вкладень по врожайност сльськогосподарських культур, з иного по створенню пдтриманню протягом всього сльськогосподарського року рационального аква режиму на осушуваних землях (оптимальна мелоративна обстановка).В деал оцнка ефективност осушувальних мелорацй повинна була б бути такою, проте на практиц це досягаться дуже рдко по таких причинах. Вдомо, що навть при оптимальнй мелоративнй обстановц врожайнсть сльськогосподарських культур через рзн органзацйн господарськ причини часто значно нижче проектно, що тягне за собою збльшення строкв окупност каптальних вкладень. З ншого боку навть при несприятливй мелоративнй обстановц, але за високого рвня агротехнки, врожайнсть дуже близька до проектно. При цьому в першому в иному випадках практично не оцнюються екологчн наслдки осушувальних мелорацй, як, на наш погляд, основним оцночним показником. В кнц кнцв врожайнсть можна буде досягти, а мелоративну обстановку оптимзувати, а ось екологчн наслдки, особливо якщо вони набули негативного незворотного нраву, перетворити дуже важко, або навть неможливо. Виходячи з цього, в данй робот робиться спроба оцнити ефективнсть осушувальних мелорацй через екологчн наслдки, тобто шляхом розкриття сут змн, як вдбулися в природних комплексах пд впливом осушення. Осушувальн системи в басейн рчки Стохд рзн як по площ, так за конструктивними особливостями осушувально мереж методах осушення (вдкрита мережа, вдкрита мережа закритий дренаж, тльки закритий мелкие камешки). Використовуються осушуван земл переважно пд рллю пасовища. Будвництво введення системи в експлуатацю здйснються протягом майже 30-рчного перхвалу, з рзною нтенсивнстю. З 1985 року будвництво нових водогосподарських об'ктв в басейн удобно припинено основн зусилля мелораторв були спрямован на покращення рвня експлуатац осушувально мереж пдтримання в робочому стан