Установть вдповднсть мж назвами регонв типами кран, до яких належить

На африканському материк знаходиться 58 держав територй. У минулому майже вс вони були колонями вропейських кран. В 50-70-x рр. ХХ ст. бльшсть держав материку стали незалежними, у 80-90-x рр. незалежнсть отримали Змбабве Намбя. Залежними залишаються о. Св. лени (Велика Британя), о. Реюньйон (Франця), Сеута Меллья (спаня), Захдна Сахара (Марокко) тощо. Бльшсть кран континента, ставши суверенними державами, фактично залишились залежними вд свох колишнх метрополй.

Африканський материк був залишаться найменш розвиненим регоном свту, його називають континентом вдсталост, аграрно-сировинною периферю свту. Вс держави материка, крм Пвденно Африки, вдносяться до кран, що розвиваються. Для бльшост з их характерними економчна та полтична нестабльнсть, вузька спецалзаця господарства, низький рвень загального розвитку, бднсть та низька тривалсть життя населення. 33 з 47 найменш розвинених кран свту знаходяться в Африц. Разом з тим, деяк крани материку зумли за рахунок експорту сировини досягти досить високих показникв ВНП. Так, у Лв 90% доходв вд зовншньо торгвл дають видобуток переробка нафти; в Алжир провдними видобуток нафти естественного газу, фосфатв та руд металв. Головним експортним продуктом гипту бавовник нафта. За виробництвом бавовнику крана посда перше мсце в Африц, а за виробництвом високояксного довговолокнистого бавовнику перше мсце в свт. Особливу роль в економц гипту вдгра вдкритий в 1869 р. Суецький канал, через який проходить один з найважливших морських шляхв з Середземного моря в ндйський океан, значними доходи держави вд туризму. В острвних Маврик та Сейшельських Островах головним джерелом доходв туризм.

В нших кранах регону домну сльське господарство, в якому зайнято вд 60 до 80% працюючого населення. Проте, через низьку продуктивнсть прац й екстенсивний нрав сльське господарство тльки на 2/3 забезпечу мсцев потреби в продовольств. В деяких кранах розвинене плантацйне господарство експортного напрямку з монокультурною спецалзацю. За експортом какао-бобв видляються Гана, Кот-Двуар та Неря, арахсу Сенеал, Нер та амбя, пальмово ол Неря, кави Ефопя, Кеня, Уанда, ванл Мадааскар, фнкв Кеня, Танзаня.

Тваринництво в кранах регону ма екстенсивний нрав. Найбльш розвинут скотарство (розведення буйволв, мулв, горбатих зебу), верблюдярство ввчарство, продукця яких (за винятком вовни шкр) використовуться для власних потреб населення. Бльшсть тварин використовуться як тяглова сила.

Африку умовно длять на два субрегони: Пвнчна Африка Тропчна Африка (на пвдень вд Сахари до Пвденно Африки), або на пять регонв: Пвнчна, Захдна, Схдна, Екваторальна Пвденна Африка.

Тропчна Африка найвдсталша частина в груп кран свту, що розвиваються. Це найменш урбанзований регон свту. Пвнчна Африка бльш розвинений регон завдяки географчному положенню наявност мнерально сировини.

Пвденна Африка (в минулому ПАР), крана переселенського капталзму, була утворена у 1910 р. Держава багата на корисн копалини. За винятком нафти, естественного газу бокситв вона ма вс мнеральн ресурси, що експортуються в бльш, нж 80 кран свту. ПА займа провдн позиц в свт за припасам видобутком золота, алмазв, магнвих, хромових марганцевих руд, металв платиново групи, азбесту, сурми, уранових руд. Частка обробно промисловост у ВНП становить 25%. У кран переважа легка промисловсть, але значною питома вага металург, машинобудування металообробки, хмчно промисловост. Значного розвитку набули високотехнологчн галуз вйськова та виробництво ядерних реакторв. Важливим районом грничодобувно промисловост Втватерсранд основний район видобутку золота й урану. Здесь знаходиться найбльший промисловий центр крани Йоганнесбур столиця Преторя. У цй же провнц, в район Кмберл видобувають алмази. Транснацональний алмазо-добувний концерн De Beers контролю алмазний ринок свту.