найближчи континенты пивничной антарктиди

Пвденна Америка це один з двох континентв, як сторично, за традицю, поднують в одну частину свту, що ма назву Америка. Границу мж ними умовно проводять по Панамському перешийку. ншим найближчим континентом Антарктида, вд яко Пвденну Америку вддля протока Дрейка шириною бля 1000 км. Вд решти континентв Пвденна Америка вддалена значними широтами океанв. Ця зольовансть сильно вплинула на нрав розвитку природи Пвденно Америки, тому флора фауна вдрзняються значним ендемзмом. нод Пвденну Америку називають Латинською Америкою.
Чткого визначення термна Латинська Америка не сну. Звичайно до Латинсько Америки вдносять т крани Пвденно Пвнчно Америки, населення яких розмовля на романських мовах, що пшли вд латинсько мови спансько, португальсько тощо, тобто територ, населен вихдцями з Пренейського пвострова. У США термн Латинська Америка використовуться для назви вс Америки на пвдень вд США, у тому числ для тих кран, де переважають мови германсько групи. Зазвичай до Латинсько Америки вдносять Аргентину,, не вдрзняться большою клькстю пвостровв, заток проток, за виключенням пвденно-захдного узбережжя. Найбльшими пвостровами Гуахра Парагуана на пвноч материка, пвострв Вальдес на пвденному сход, пвострв Тайтао на пвденному заход.
Пвострв Гуахра (картина у статт Венесуельська затока) розмщуться на Карибському узбережж Пвденно Америки разом з пвостровом Парагуана вдгороджу затоку вд Карибського моря. Саме здесь знаходиться найпвнчнша точка материка мис Гальнас. Поверхня пвострова на пвденному заход низовинна, на пвнчному сход з окремими останцевими масивами висотою до 853 м. Клмат рослиннсть пвострова тропчн напвпустельн. Пвострв основним мсцем проживання нданцв гуахро, що ведуть пасовищне тваринництво. У пвденно-захднй частин пвострова ведеться видобуток сол.
Пвострв Вальдес розмщуться на атлантичному узбережж континента на бльшй частин площ явля собою незаселену територю. деклька солоних озер, найбльше з яких лежить на 40 м нижче рвня моря. Це найнижча вдмтка для суходолу Пвденно Америки. У 1999 р. пвострв Вальдес включений до списку Всесвтньо спадщини ЮНЕСКО за неповторну багату фауну. На узбережж пвострова розмщуються колон морських ссавцв, таких як пвденний морський слон та вухастий тюлень. У затоц Гольфо-Нуево, води яко омивають пвденне узбережжя пвострова, водяться косатки пвденн справжн кити запливають для розмноження нш види китв, оскльки вода у затоц теплша спокйнше, нж у вдкритому океан. На суходол пвострова звичайн страуси нанду, гуанако, мара (вдомий як патагонський заць або патагонська морська свинка).
Найбльшими затоками Дарнська, Венесуельська Паря на пвноч, Ла-Плата, Бая-Бланка (Ель-Рнкон), Сан-Матас, Сан-Хорхе Бая-Гранде на сход, Гуаякль Панамська на заход.
Дарнська затока розташована у пвденно-захднй частин Карибського моря мж Центральноамериканським перешийком на заход материком Пвденна Америка на сход вдаться в суходл на 165 км. У його пвденнй вузький частин видляться затока Ураба, у яку впада рчка Атрато. На берез затоки Ураба розташоване колумбйське мсто Турбо. Глибина Дарнсько затоки у вдкритй частин перевищу 2 000 м. Середньорчна температура води склада + 260С, солонсть понад 36 . Висота припливв дорвню 0,6 м. Першим з вропейцв затоку дослдив Родриго де Бастидас у 1501 р., потм у 1510 р. Васко Нуньес де Бальбоа заснував на захдному узбережж затоки поселення Санта-Маря-ла-Антигуа-дель-Дарн.
Венесуельська затока розмщуться у пвденнй частин Карибського моря вдгороджена вд моря пвостровами Гуахра Парагуана. Довжина затоки 231 км, ширина у входу 98 км. У пвденнй частин затока зднуться з озером Маракайбо протокою шириною 6,5-20 км глибиною 11 м. Глибина само затоки змнються вд 18 до 71 м. Береги затоки низьк, пщан. Висота припливв у затоц склада 1 м. Затока була вдкрита вропейцями у 1499 р. експедицю Алонсо де Охеди у супровод Америго Веспучч. Затока ма стратегчне значення як судноплавний шлях у Карибське море, по якому перевозять нафту, що добувають у нафтових родовищах на озер Маракайбо. Родовища нафти у границах само затоки, на берегах розташован глибоководн нафтоекспортн порти Амауай, Пунто-Кардон, Пунто-Фхо.
Затока Паря розташована у пвденно-схднй частин Карибського моря вдделена вд Карибського моря пвостровом Паря островом Триндад. Затока зднана протокою Бокас-дель-Драгон з Карибським морем, а протокою Бока-де-ла-Сьерпе з Атлантичним океаном. Площа затоки 7 800 км2, глибина до 22 м. Для затоки характерн сильн (понад 3,5 км/год.) припливн теч. Э