як корисн копалини у твой мсцевост у льввськй област

Бльш глибок товщ геологчних порд, що лежать мж кристалчним фундаментом пдчетвертинними вдкладами, мають старший вк, рзний породний склад. На рвниннй частин вони залягають майже горизонтально, але поколот тектончними трщинами можуть мати вертикальн змщення.

Вдклади четвертинного пероду(зображуються на спецальних картах четвертинних вдкладв) свдчать про процеси, як вдбувалися тут протягом останнього геологчного перхвалу.

Четвертинний перод був дуже контрастним за фзико-географчними умовами: клька разв наступали тривал похолодання, що потм змнювались тривалими потеплннями. Пероди наступання холодв супроводжувались зледенннями: на пвнчнй частин Русько рвнини формувався льодовиковий покрив з клькаклометровою товщиною в центр зледенння (Скандинавя) поступовим потоншанням до перифер. Льодовиковий покрив повльно просувався до пвдня у фазу наибольшего свого розвитку досягав Льввсько област.

Таким було так зване Окське (назване у Захднй вроп Мндельським в Альпах, Краквським у Польщ та Ельстерським у Нмеччин) зледенння. Його вдклади(валунн суглинки, пски, супски, глини, окрем валуни кристалчних порд) зустрчаються у пвнчно-захднй та пвнчнй частинах Льввсько област. На решт частини област льодовик не поширювався. Не залишилось також слдв зледенння у карпатськй частин Льввсько област.

Псля Окського зледенння були ще новш фази наступу льодовика з пвноч, але територ Льввсько област не досягав. Натомсть у границах област велик простори зайнят перевдкладеними (водними потоками) товщами суглинкв пскв. Основний регон х поширення рвнини захднше та схднше Розточчя  пониження Малого Полсся, особливо його центральна смуга, що ма широтне простягання. Цкаво, що в цй же смуз зустрчаються дюни (окрем чи цл дюнн поля), як свдчать про наявнсть тут у давн часи сильних втрв. Дюнн горби досягають 15-20 метрово висоти.

В наш час, здаться, будь-яка грська порода може вважатися корисною, бо для кожно з них знаходиться застосування. Надра Льввщини мають рзн грськ породи копалини. Одн з их поширен майже повсюдно, нш зустрчаються в певних смугах, або зосереджен локально. Не вс родовища корисних копалин розробляються, не всх х показують на картах корисних копалин.

У роздл тектончна будова знаходиться карта корисних копалин Льввсько област.

Майже повсюдно у границах Льввсько област  будвельн матерали: пски, псковики, глини, вапняки, гпс, мергель, цементна сировина. В границах поширення неогенових вдкладв, де сформувалися вдклади морських пскв, наявн родовища чистих кварцових пскв, придатних для виробництва скла. З неогеновими вдкладами пов'язан також кар'ри, де видобувають глини (придатн для випалювання цегли) та вапняки, як використовують для випалювання вапна. В цй же смуз (неогенових вдкладв) добувають цементну сировину.

В границах грсько частини Льввсько област в кар'рах добувають, в основному, камнь для будвництва дорг, а також менлтов сланц.

Льввщина досить багата на родовища горючих корисних копалин. У пвнчнй частин област розташований активно розробляться Льввсько-Волинський кам'яновугльний басейн. Високояксне вуглля розвдане у Карвському родовищ. невелик родовища бурого вуглля (Магервське).

У Передкарпатт (в передгрному прогин) поширен нафтогазоносн пласти, з яких теснее бльше столття добувають нафту, газ, озокерит. Нафтов родовища (Стрльбицьке, Схдницьке, Дрогобицьке, Стинавське, Орв-Уличнянське н.) зосереджен у внутршнй зон Передкарпатського прогину (ближче до Карпат), а газов Хдновицьке, Пинянське, Опарське, Угерське Дашавське родовища розташован переважно у зовншнй смуз Передкарпатського тектончного прогину. Велик поклади срки (Передкарпатський срконосний басейн) та озокериту (Борислав) роблять Льввщину у цьому вдношенн ункальною.

Важливе значення мають також значн поклади торфу, що приурочен до заболочених длянок долин рвнинних рк (Днстра, Солок, Стиру, Яричвки).

Издавна вдомими  джерела мнеральних вод (Немирв, Солуки, Олесько, Шкло, Любнь Великий, Трускавець, Схдниця, Моршин, Розлуч н.), що використовуються для лкувальних цлей та харчового споживання.