у чому поляга ункальнсть географчно науки?

2. Структура географчно науки

Ще в античн часи в географ проявились два напрями: землезнавство кранознавство. А найважлившою справою географ протягом столть було складання та уточнення карт.

Географя це система природничих (фзико-географчних) суспльних (економко-географчних) наук, що вивчають географчну оболонку Земл, природн виробнич територальн комплекси, х компоненти взамозв'язок мж ними. й нш визначення географ. Наприклад, географя вивча географчну оболонку Земл в процес антропогенно еволюц.

Зародившись ще в античн часи, географя розвивалась, мцнла, диференцювалась. Вона знала пероди блискучих досягнень часи застою.

Сучасна географя це система наук. За влучним висловом Ю.Г.Саушкна (1980) географчна наука могутнй стовбур з багатством глок, що утворюють пишну крону, таке дерево життстйке, але якщо вдмруть глки географчна наука не буде мати галузей, що диференцювались, то стовбур (дина географя) засохне; якщо замсть могутнього дерева те ж мсце займуть невелик деревця кущ, що утворюють чагарник (геоморфологя, клматологя, економчна географя т.д.), то такий чагарник не замнить гллястого дерева, приречений на поступове виродження. Отже географя дина. не можна розривати на частини, вдносячи фзичну географю до природничих, а економчну соцальну до суспльних наук. де дино географ закладен ще М.М.Баранським розвивались В.О.Анучиним та ншими. Бльшсть вчених сходяться на тому, що географя не н суспльною н природничою наукою. Географчна наука намагаться дослджувати зв'язки явищ та процесв у простор час, х нтерпретац.

На сьогодн географя утворю систему, куди ввйшли самостйн науки: фзична географя, економчна соцальна географя, картографя, медична географя, вйськова географя.

Фзична географя подляться на так частини наук: загальне землезнавство, ландшафтознавство, регональна фзична географя.

Економчна соцальна географя подляться на так частини: загальна економчна соцальна географя, полтична географя, регональна полтична економчна географя. Деяк з цих частин наук подляються на окрем галузев науки. Так, загальне землезнавство регональна фзична географя подляються на: геоморфологю, метеорологю, клматологю, гдрологю суш, географю грунтв, географю рослин, зоогеографю.

Загальна економчна соцальна географя регональна економчна соцальна географя подляються на: географю населених пунктв, географю сльського господарства або окремих його галузей, географю транспорту. Крм наук географчних розвиваються так, що виникли на стику географ та нших наук, наприклад, геоморфологя, богеографя та н.

Об'ктом вивчення фзично географ географчна оболонка, а предметом вивчення взамозв'язки мж окремими компонентами географчно оболонки Земл.

Географчна оболонка це матеральна система, що складаться з функцонально взамозв'язаних мж собою окремих оболонок тобто лтосфери, гдросфери, атмосфери босфери. Основн властивост географчно оболонки цлснсть, ритмчнсть, зональнсть.

Предметом вивчення економчно географ територальн системи продуктивних сил, територальн системи сфер обслуговування, науки культури. До першо групи систем входять, наприклад, крани, економчн райони, системи розселення, м100, транспортн системи та вузли. Економко-географчн дослдження вимагають сторико-просторового пдходу, вивчення зв'язкв явищ. При розгляд територальних соцально-економчних систем необхдний зв'язок з географчним середовищем, знання перспектив розвитку систем, прогноз. Економчна географя тсно пов'язана з сторю, економкою, флософю, технкою, соцологю та ншими науками. Отже, економчна географя хоч ма свй об'кт методи дослджень не може успшно розвиватись без взамозв'язкв з ншими науками, насамперед географчними