Чому сучасна географя складаться з багатьох наук?

Географя одна з найдавнших наук, яка зародилася в перод рабовласництва в кранах Слету й спершу мала чисто просвтницький та описовий характер. Давн вчен-географи в свох книгах складали описи природи, людей, х господарсько дяльност та культури як сво крани, так дальних, загадкових островв, материкв, кран. Тому ще в ст. до н.е. давньогрецький вчений Ератосфен Киренський запропонував назву цй науц географя. Це слово складаться з двох грецьких коренв: гео земля та графос пишу, тобто землеописання. 
     Завдання географя в минулому. В давн часи, коли люди знали злее невелику частину планети, тобто ту мсцевсть, де вони жили, головною метою географ було вдкривати й освоювати нов земл. Географчн знання накопичувалися дуже повльно. Тривалий час вони розширювалися завдяки розвитку торгвл, вйськовим походам, мореплаванню. Тому першими географами були купц, вйськов та мореплаватели. Мандруючи дальними краями, вони спостергали за природою та людьми, як траплялися м в дороз, а повертаючись додому, розповдали про сво мандрвки. Так виникали перш описання далеких кран, х жителв та природних багатств. Географчн подорож завжди викликали значний нтерес у людей та були овян ореолом романтики. Проте вони вимагали вд мандрвникв не аби яко мужност та вдваги. Згодом для вивчення маловдомих крав почали органзовувати спецальн експедиц, як дослджували нов земл. х наслдками були написання вченими трактатв з географ, як називалися космографями або землезнавствами. Так крок за кроком вдбувалося накопичення цнних географчних вдомостей, а наука тривалий час залишалася пзнавальною та описовою