Повдомлення про перший компьютерютер безотлагательно

Цкаво знати, що 14 свирепого 1946 року в Америц був запущений перший у свт реально програмований електронний компютер ENIAC. ENIAC важив 30 тонн складався з 18 тисяч електронних ламп. ENIAC у порвнянн з сучасним ПК був просто черепахою його швидкодя була всього 5 000 операцй в секунду. Компьютерютер пропрацював девять рокв до 1955 року.

До нього у свт снували бльш ранн модел компьютерютерв, але вс вони були експериментальними варантами не отримали практичного використання. Якщо дивитися в корнь, то першим компьютерютером була англйська аналтична машина Беббджа

У 1912 роц за проектом росйського вченого математика А. Н. Крилова була створена перша машина призначена для роботи з диференцальними рвняннями.

За нею в 1927 роц в Америц, в Массачусетському технологчному нститут винайшли перший у свому род аналоговий компьютерютер. У 1938 роц в Нмеччин випускник Берлнського полтехнчного нституту нженер Конрад Цузе створив свою машину, названу згодом Z1. Спвавтора винаходи звали Гельмут Шрейер. Z1 була програмована повнстю механчна цифрова машина. модель була пробною. Удобного використання вона не отримала. У Берлнському Технчному музе можна побачити вдновлену версю. На основ Конрад Цузе вдразу ж приступив до створення модифкац Z2.

Перша назва його компютерв було V1 V2. На нмецькому це звучало як Фау 1 Фау 2. Виникла незабаром плутанина з назвами нмецьких ракет призвела до перейменування компютерв Конрада Цузе.

х стали називати Z1 Z2. У 1941 роц Конрад Цузе створю наступну обчислювальну машину Z3. Вона вже володла удобно всма наявними у сучасного компьютерютера властивостями.

У 1942 роц в американському унверситет штату Айова Джон Атанасов спльно з свом аспрантом Клиффордом Берр розробля  революцйний електронний цифровий компьютерютер (Atanasoff-Berry Computer-ABC). Вони приступають до його монтажу, але Атанасова закликали в дючу армю установка ABC так не був окончаний. Недобудований ABC побачив Джон Мочл пд враженням приступив до створення сво ЕОМ Electronic Numerical Integrator And Computer скорочено ENIAC. На початку 1943 року в Америц пройшла успшн випробування нша обчислювальна машина Марк I. Вона була призначена для виконання складних балстичних розрахункв американського ВМФ. Требовательно кажучи Марк I ще не був компьютерютером. У кнц 1943 року англйц запустили свою обчислювальну машину Колос. Вн також не був компьютерютером. Машина була вузького призначення успшно справлялася з розшифровкою секретних кодв Третього Рейху. У 1944 роц вже вдомий нам Конрад Цузе створив наступну, ще бльш швидку версю свого компютера Z4.

Але визнаним роком створення першо унверсально ЕОМ став 1946 рк, коли в Америц заробив ENIAC. ENIAC  був першою, що реально викону практичн завдання ЕОМ. У компьютерютер ENIAC була застосована двйкова система числення, яку перейняли вд нього вс сучасн компьютерютери.

Вн розроблявся на замовлення арм для виршення одн з нагальних завдань вйськового часу. В артилер авац при бомбометанн застосовувалися балстичн таблиц. Для х складання працювали цл вддли обчислювачв. Вони користувалися логарифмчними лнйками тому використовувана ними кльксть розрахункв х швидкодя не задовольняла величезн потреби арм у вонний час. На початку 1943 року армя звернулася до кбернетикв з проханням розробити концептуально новий програмовано обчислювальний пристрй. Так був створений компютер ENIAC.